Головна » Файли » Географія 10 клас

Франція
07.02.2016, 10:32
Франція

[початок]

Туризм

 

Серед галузей нематеріальної сфери діяльності Франції виділяється туризм. Ще до другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посіла перше місце в світі, зараз — третє (майже 40 млн чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму.
Серед природних рекреаційних факторів — теплий, помірний і субтропічний клімат, три морські узбережжя з пляжами, гірські масиви Альп і Піренеїв, численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами.
Франція з її двотисячолітньою історією багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють стародав¬ню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність. Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.
Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.
Найважливішу роль у розвитку іноземного туризму відіграє зовнішній фактор — наявність спроможної клієнтури. Поруч з Францією розташовані багаті північно-західні європейські держави. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, решта — американці, японці й араби.
 
Визначні пам'ятки 
 
Країна є справжнім заповідником пам'яток історії, архітектури і культури. У Парижі — палац-музей Лувр, острів Сіте з собором Нотр-Дам, палац Пале-Рояль, Люксембурзький палац, Опера, Ейфелева вежа і багато іншого; палацово-парковий комплекс Версаль, Сен-Дені (усипальня французьких королів), монастир Сен-Мішель. Собор Сен-Пьер в Ангулемі, собор в Реймсі, церква Нотр-Дам в Ле-Моньяле, собор у Везон-ла-Ромен, церква Сен-Маклу в Руані і дуже багато інших. Ніцца — міжнародний центр туризму, один з найбільш відомих курортів — славиться своїми пляжами, щорічними фестивалями квітів, карнавалами, фестивалями книги.
 
Корисна інформація для туристів
 
У ціни готелів і ресторанів входять податки і плата за обслуговування — вони не повинні виділятися як окремий пун¬кт в рахунку. У кафе, барах і деяких ресторанах дешевше приймати їжу і випивати біля стійки, ніж за столом. Зазвичай указується дві ціни; «au comptoir» (біля стійки) і «а salle» (за столом). Обід на вуличних столиках біля ресторану або кафе коштує на 20% дорожче, ніж в приміщенні. Чайові в розмірі від 12 до 15%, як правило, включені в рахунок, але здачу у вигляді дрібних монет прийнято залишати на столі. Продукти в магазинах в центрі міста на 15—40% дорожчі, ніж в супермаркетах в передмістях. Для Франції характерний відносно низький рівень злочинності, але число крадіжок особистого майна достатньо велике. Слід особливо остерігатися кишенькових злодіїв в аеропортах, на вокзалах, в громадському транспорті, в поїздах від аеропорту Шарля де Голля в ділову частину міста, в музеях і інших багатолюдних місцях. Рекомендуємо залишати цінні речі, документи і крупні суми грошей в сейфі готелю, не діставати гаманець в людних місцях. Не слід також залишати речі на передньому сидінні автомобіля під час зупинок. Під час прогулянок не беріть з собою сумки через плече — особливо активні злодії на мотоциклах.
 
Внутрішні відмінності й міста
 
Франція поділяється на вісім стандартних районів, які одночасно є районами внутрішнього регіонального планування. Це столичний район Іль-де-Франс {Париж), Паризький басейн, Північ, Схід, Схід-Центр, Середземномор'я, Південний Захід і Захід. Населення і господарство Франції здавна були зосереджені в річкових долинах і басейнах. У середні віки зросло значення Парижа як столиці королівства, Фландрії з її вовняними мануфактурами і Ліона з торгово-транспортними функціями та виробництвом шовку.
У XIX ст. важливу роль почали відігравати Північ і Схід, де сконцентрувалась текстильна і важка промисловість. У цілому східна частина Франції, яка прилягає до головної західноєвропейської «осі», виявилася більш розвиненою, ніж західна, що повернута в бік океану і відсталих піренейських країн. Після другої світової війни Париж продовжує залишатися головним ядром Франції, але ситуація на окраїнах змінилася. Північ і Схід ще й досі охоплені депресією, а Південний Захід і Захід розвиваються швидко. Бурхливі темпи розвитку характерні і для південних районів.

Париж. Місто виникло на річці Сені за 172 км від місця впадіння її в протоку Ла-Манш. Датою його заснування вважають 52 р. до н. є. У 987 р. він став столицею королівства Франції. Зараз метрополітен Парижа (місто з його перед¬містями) має площу 479 км кв і нараховує 8,7 млн жителів. Населення Іль-де-Франсу (Паризький столичний район) становить 10,2 млн чоловік. Географічне положення Парижа в басейні Сени є надзвичайно вигідним. Місто домінує у Франції і значення його виходить далеко за її межі. Це метрополія світового масштабу.
У структурі зайнятості населення Парижа переважають нематеріальні галузі: управління, бізнес, фінанси і торгівля, професійні й персональні послуги, наука і культура, транспорт і комунікації. Одночасно це величезний промисловий центр.
Париж є столицею з усіма її атрибутами. Резиденцією президента Франції є Єлісейський палац, місцем роботи Національних зборів і Сенату — Бурбонський і Люксембурзький палаци. Специфічна риса Парижа — його широкі міжнародні функції. Тут відбувалися важливі міжнародні конференції, укладено багато угод. У сучасному Парижі розташовані штаб-квартири 270 міжнародних організацій, у тому числі ЮНЕСКО, тоді як у його найближчого суперника — Лондона їх тільки 160. Протягом року в Парижі відбувається до 400 міжнародних конференцій і нарад, а в найближчих суперників (Брюссель та Женева) — вдвічі менше.
У Парижі містяться правління головних банків і корпорацій Франції, національні інформаційні й комунікаційні служби, медичні, наукові та культурні заклади. На Париж припадає більше половини французького бізнесу і комерційної діяльності. Місто є найбільшим у світі центром оптової торгівлі автомобілями і хімікатами. В його передмісті Бурже раз на два роки відбувається найбіль¬ший і найпрестижніший авіасалон.
Паризький університет (Сорбонна) — перший світський університет Європи, виник у XII ст. В місті понад 100 музеїв і картинних галерей, серед них найвідоміший у світі — Лувр, численні театри і концертні зали. Париж двічі, в 1900 і 1924 рр. був місцем проведення Літніх Олімпійських ігор. Париж вважають одним з найкрасивіших міст світу, він заслужив славу міста митців, вишуканого смаку і законодавця жіночих мод. Паризькі вулиці, бульвари, площі, кафе і магазини стали еталоном досконалості. Головна принадність Парижа полягає у величезному різноманітті його пам'яток, закладів і можливостей. Щороку місто відвідують понад 20 млн туристів.
На Париж припадає майже чверть промислового виробництва Франції. Воно дуже диверсифіковане, як і місцевий ринок для збуту продукції. Провідними галузями промисловості є машинобудування, в якому працює більше половини промислового персоналу міста, хімічна, поліграфічна, меблева, швейна і харчова галузі. Тут виробляють 2/5 електротехнічної та електронної про¬дукції країни, третину її автомобілів, аерокосмічної техніки і рухомого складу залізниць, більше половини друкованих видань. Особливе місце займають так звані «вироби Парижа» — жіноче вбрання і предмети жіночого туалету, ювелірні, художні та галантерейні вироби, дорожні речі, сувеніри, парфуми і косметика, ілюстровані журнали і проспекти, спортивні товари.
Історично промисловість Парижа розвивалася в його східній частині — мануфактури колишнього Сент-Антуанського передмістя. І нині тут багато невеликих підприємств легкої та поліграфічної галузей. Формуючись у XX ст. уздовж звивистої Сени, промислові райони опинилися в сучасних північних і південних передмістях.
Центром Парижа є Сіте — острів серед Сени. Місто розкинулося на обох берегах річки. Сена перетинає його в північно-західному напрямку. Ширина її становить 100—150 м і в офіційних межах міста через неї перекинуто близько 40 мостів. Північна частина Парижа отримала назву Правий берег, південна —Лівий берег. Функціональні відмінності між ними зараз непомітні.
Серед визначних пам'яток Парижа — собор Паризької богоматері, побудований на острові Сіте. На Правому березі знаходяться Лувр та інші колишні королівські палаци, площа Згоди і Єлисейські поля. Це район театрів і концертних залів, фешенебельних магазинів і кафе. Разом з тим, це район фінансових установ і дрібної про¬мисловості. В північній його частині принаджує Монмартр —зосередження артистичної богеми. Лівий берег більше відомий офіційними установами, а також Ейфелевою вежею і Латинським кварталом — місцем розташування Сорбонни й осередком студентського життя.
У XIX і на початку XX ст. середньовічний Париж зазнав серйозної реконструкції. Були прокладені прямі вулиці, що йдуть радіусами від центру, на місці колишніх фортечних стін створені три кільця широких бульварів, числен¬ні площі й ансамблі.
Париж продовжує змінюватися й тепер. Постійно вдосконалюється його транспортна інфраструктура. З 60-х років XX ст. здійснено з десяток нових архітектурних проектів, кожен з яких являє собою величезний комплекс сучасних культурних закладів. Серед новобудов Великий Лувр, Опера Бастилії, Центр мистецтв і культури Помпіду, Музей д'Орсе, Національна бібліотека, Музей науки і техніки, Місто музики, Велика арка (Тет-Дефанс). Здійснено реконструкцію Єлисейських полів. У зв'язку із забороною висотного будівництва в історичному центрі його здійснюють на околицях: Дефанс, Ла-Віллет, Фронт Сени. Особливо вражає футуристичний комплекс висотних будівель Дефанс на північному заході, в якому розмістилися офіси, магазини, розважальні та спортивні заклади, а також житло.
Серед колишніх королівських палаців навколо Парижа найвідомішими є Версаль і Фонтенбло.

Паризький басейн — район, в центрі якого знаходиться сам Париж. Він займає більше чверті території країни. У природному відношенні це басейн Сени і його найближче оточення зі сприятливим поєднанням родючих ґрунтів, рівнинного рельєфу, теплого і вологого клімату. Територія ця здавна була ядром королівства й відіграла особливу роль у житті Франції. Вона насичена численними історичними і культурними пам'ятками. Серед них собори в Шартрі та Ам'єні, знамениті замки Луари, історичні центри Орлеан, Блуа, Тур, Реймс і Руш.
Паризький басейн уособлює сільське господарство Франції (3/10 його валової продукції) з посівами пшениці і цукрових буряків, виноградарством Шампані й Бургундії, молочним і м'ясним тварин¬ництвом Нормандії. Промислове значення району дуже зросло після Другої світової війни в результаті деконцентрації промисловості самого Парижа. У малих і середніх містах тут з'явилися підприємства автомобільної, електронної і фармацевтичної галузей.
Найбільшим є портово-промисловий вузол Нижньої Сени з містами Гавр і Руан (портова діяльність, нафтопереробна і нафтохімічна, бавовняна, паперова і харчова галузі, кольорова металургія, суднобудування). Гавр є другим за вантажообігом портом Франції після Марселя) і одним з найбільших у Європі. Це справжні «морські ворота» Парижа. На захід від нього, на узбережжі Ла-Маншу, розташовані військово-морська база і центр суднобудування — Шербур.

Північ — найменший за площею і населенням район. Він має багато спільного з сусідньою Бельгією. Найважливіша його частина — Фландрія з її вовняним виробництвом вже у XII—XV ст. вважалась найрозвинутішою частиною Європи. В XIX і в першій половині XX ст. Північ стала головним промисловим районом Франції, районом вугілля, металу, металомісткого машинобудування (сільськогосподарські машини, локомотиви, шахтове й металургійне обладнання) і текстилю. Зараз ці галузі втратили колишнє значення. Найбільшою тут є агломерація міст Лілль — Рубе — Туркуен. Порти Булонь, Кале, Дюнкерк орієнтовані на Великобританію. Дюнкерк став важливим центром нафтопереробки і виплавляння сталі.

Схід — це історичні провінції Лотарингія, Ельзас і Франш-Конте — так звані «прикордонні землі», які довгий час були «яблуком розбрату» між Німеччиною і Францією. Разом з Північчю Схід до другої світової війни являв собою головний район важкої промисловості Франції. Його перевагами були мережа водних шляхів і наявність покладів вугілля, залізної руди, калійної і кам'яної солей. Гірничу справу доповнювали виплавлення металу, виготовлення рейок, сталевих конструкцій, дроту, прокатного листа, хімічна промисловість. Розвиненою ще з XVIII ст. була текстильна (бавовняна) промисловість. Як і Північ, район опинився в депресивному стані. Серед його міст найвідоміший Страсбург, який вигідно розташований у долині Рейну між Воґезами і Шварцвальдом. Це історичний, культурний, промисловий і транспортний центр. Страсбург — одна з трьох столиць ЄС, тут працюють Європейський парламент і Комісія з прав людини. Добре збереглась історична частина міста.

Схід-Центр (або Рона-Альпи) охоплює схід Центрального масиву, долину Сони і Рони, Савойські Альпи. Район має виняткове транспортне значення, розвинеш гідро- і атомну енергетику, нафтопереробку, електроємні виробництва (електрометалургія, електрохімія, атомне і целюлозно-паперове), виробництво текстилю (шовкові й синтетичні тканини) та одягу, вантажних машин і автобусів; молочне і м'ясне тваринництво. Він виконує також рекреаційні функції. Головна промислова зона простягнулась суцільною смугою від Ліона до Сент-Етьєна.
ЛІОН (1,2 млн жителів) свого часу був столи¬цею Римської Галлії. Стратегічне положення на шляхах із Північно-Західної Європи у Середземномор'я сприяло новому піднесенню міста зразу ж після Хрестових походів. Його ярмарки, банки і грошові операції, а в XVII—XVIII ст. шовкова промисловість набули світової слави. Ліон — друге місто Франції, проте дистанція між ним і Парижем занадто велика. Зараз це значний торгово-фінансовий, промисловий, транспортний і культурний центр, який входить до сімки євроміст «вищої ліги» (Барселона, Ліон, Мілан, Франк-фурт-на-Майні, Мюнхен, Гамбурґ, Роттердам).
Дуже зросло значення Ґренобля, який лежить у долині річки Ізер, біля «входу» в Савойські Альпи, на висоті 200-500 м н.р.м. Поруч з ним знаходяться два гірських масиви з абсолютними висотами 3400-3800 м. Це район курортів і альпійського туризму. В 1924, 1968, 1992 рр. тут проходили Зимові Олімпійські ігри. Одночасно Гренобль перетворився на один з провідних у Франції центрів наукоємних виробництв і наукових досліджень, особливо в галузі ядерної енергії і електроніки. В Ґреноблі діє Інститут географії Альп.

Середземномор'я (історичні провінції Ланґедок, Прованс, Корсика) займає субтропічне узбережжя, відокремлене з півночі горами. За кліматом, господарством, населенням і його способом життя — це яскраво виражена своєрідність з рисами, які характерні для всього середземноморського басейну від Ґібралтару до Суецу.
У сільському господарстві домінують виноградарство, вирощування овочів, фруктів і квітів. Ланґедок є найбільшим у світі районом монокультури винограду. Маленьке містечко Ґрас у передгір'ях Приморських Альп заслужило назву «столиці квітів і парфумів». Його оточення є постачальником сировини для парфюмерно-косметичної промисловості Парижа.
Головне місто на узбережжі — Марсель (1,1 млн жителів), який був заснований стародавніми греками 2600 років тому. Його морський порт є найбільшим у Франції і одним з найбільших у світі. Марсель — велике промислове місто. Найважливішими в ньому є нафтопереробна, нафтохімічна, металургійна і харчова галузі. На схід від Марселя знаходиться Тулон — військово-морська база Франції в Середземному морі.
Середземномор'я — район туризму і курортів. Тут є чимало пам'яток Стародавнього Риму (в Арлі, Німі, Оранжі) і середньовіччя (в Авіньйоні, Каркасоні). Але головна принадність району — це клімат, море, пляжі й мальовничі ландшафти. Середня температура січня на узбережжі 7 °С, липня 23 °С, літо сухе, купальний сезон триває з травня по листопад. Рив'єра (Лазуровий берег) завдовжки 70 км стала всесвітньо відомою курортною зоною ще в XIX ст. Впродовж року її відвідує 15 млн чоловік. Рив'єра — це не тільки пляжі, це величезний комплекс оздоровчих, лікувальних, спортивних, культурних, комунікаційно-інформаційних закладів. Найбільшими містами Лазурового берега є Кан з його Палацом кіно і міжнародними кінофестивалями, Ніцца і Монако.
Науково-технічна революція вплинула і на розвиток Середземномор'я. На узбережжі виникло чимало технополісів, пов'язаних з електронікою, інформатикою, науками про людину, Землю, океан. Вони розмістилися в містах Монпельє, Ніцца та інших. Головним фактором їх виникнення стало сприятливе природне середовище, яке і приваблює сюди спеціалістів найвищої кваліфікації.
Корсика є найменш розвиненою частиною Франції. Тут усе ще існують відсталі відносини і відстале сільське господарство. Характерним є відтік населення з острова.

Південний Захід — це майже 1/5 території Франції, але тільки 1/10 її населення. Складові його рельєфу — Піренеї, Аквітанська низовина і захід Центрального масиву. Важливу роль в районі відіграють сільське господарство (пшениця, кукурудза, тютюн, виноград, велика рогата худоба і свині), промислове лісівництво та аерокосмічна промисловість. Найбільшими містами тут є Бордо і Тулуза.
Бордо —порт у гирлі Гаронни, який в середні віки мав найтісніші зв'язки з Англією, а потім брав активну участь у колоніальній торгівлі. Зараз портова діяльність у ньому поєднується з переробкою нафти і продуктів тропіків, виноробством і аерокосмічною справою.
Тулуза вигідно розташована в пониззі Гаронни. Місто має 2400-літню історію і багате на стародавні пам'ятки. Університет Тулузи існує з 1229 р. і поступається тільки Сорбонні. Тулуза — місто вузів, студентів і наукових лабораторій. За останні тридцять років темпи зростання Тулузи були чи не найвищими в країні. Вона перетворилася на один з центрів високих технологій і найбільший у Західній Європі аерокосмічний центр, з яким пов'язані конструювання і виготовлення літаків «Каравела», «Конкорд», «Аеробус» та ракет «Аріана» і «Гермес». Тут знаходиться національний центр космічних досліджень. Тулуза — побратим Києва.
На Південному Заході багато морських і гірських курортів, пам'яток старовини. В передгір'ях Піренеїв лежить маленьке містечко Лурд. Це курорт з цілющими водами і одночасно великий релігійний (католицький) центр, який щороку відвідує понад 3 млн прочан. На берегах річки Везер у Центральному масиві є печери з малюнками первісної людини, яким 17 тис. років..
Ще у XVIII ст. виникла і була здійснена ідея з'єднати водним шляхом Середземне море й Біскайську затоку, пряма відстань між якими 380 км. Але канал між Ґаронною і Роною не має великого значення як через свій технічний стан, так і через відсутність клієнтури.

Захід (історично провінція Бретань і землі на південь від нижньої Луари) — у минулому найбідніша частина Франції з суворою природою, суворим життям і суворими людьми (бретонці, вандейці). Значну роль тут завжди відігравало мореплавство. Звідси колонізувалась Французька Канада і починались морські подорожі в Тихий океан і навколо світу. Портові міста Сен-Назер і Нант у гирлі Луари — найбільший у свій час центр французького суднобудування. Порт Брест — головна військово-морська база Франції в Атлантичному океані.
Захід залишається важливим районом рибальства.
Швидкий розвиток Франції в другій половині XX ст. позитивно вплинув і на цей район. Поява ринків ЄС дала змогу по-новому використати малопродуктивні, але постійно зволожені землі. Вироблені тут м'ясо птиці, свинина, яловичина, масло, рибні, м'ясні й кормові консерви становлять велику частину тваринницької продукції Франції та її експорту. Традиційні галузі промисловості — взуттєво-шкіряна, деревообробна і харчова — доповнили автомобільна, електронна і аерокосмічна. Маленьке місто Анже з його університетом перетворилося на зразок технополісу електронних галузей. У районі чимало морських курортів та історичних пам'яток: курорт Сен-Мало, монастир Монт-Сен-Мішель.
 
Категорія: Географія 10 клас | Додав: morozallaiwanowna | Теги: географія 10 клас, франція
Переглядів: 48 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]