Головна » Файли » Географія 10 клас

Канада
07.02.2016, 12:23
Канада

[на початок]

Промисловість

 

Обробна промисловість Канади представлена практично всіма галузями сучасного виробництва. Крім розглянутих вище експортних галузей, решта працює переважно на внутрішній ринок, але задовольняє його не повністю. Канада купує за кордоном багато готових виробів виробничого та споживчого призначення і великою мірою залежить від Імпорту промислового устаткування. Після другої світової війни в Канаді зросла роль чорної металургії, машинобудування, нафтопереробки і нафтохімії. З'явились новітні наукоємні виробництва, але їхня част¬ка поки що невелика. Традиційно добре розвиненою залишається харчова промисловість.
Провідна галузь обробної промисловості — машинобудування. Розвинені виробництво транспортних засобів (автомобі¬лів, літаків, тепловозів, суден, снігоходів), тракторів і сільськогоспо¬дарських машин, устаткування для електроенергетики, лісопаперової та гірничої промисловості. За виробництвом автомобілів (понад 1 млн легкових автомашин на рік) Канада входить до першої десятки країн світу. Автомобілебудування — найбільша галузь канадської промисловості. На 9/10 вона зосереджена на півдні провінції Онтаріо. Автозаводи в Канаді виникли між двома світовими війнами як філії американських компаній, створені з метою проникнення на ринки колишньої Британської колоніальної імперії. Останнім часом з'явилися автозаводи японських та корейських фірм, які зацікавлені тепер у проникненні на внутрішній ринок США. Звідси таке пара¬доксальне явище: Канада, що є одним з важливих експортерів автомобілів, літаків, тракторів і сільськогосподарської техніки, ще більше цієї продукції імпортує з США для внутрішнього ринку.
Для географії обробної промисловості Канади характерною є така особливість: підприємства галузей, що переробляють сировину і працюють переважно на експорт (кольорова металургія, деревооб¬робна, целюлозно-паперова і борошномельна), розташовані в малих, здебільшого монофункціональних населених пунктах. Вони терито¬ріально розкидані і тяжіють до джерел сировини або енергії, до пунктів вивозу за кордон. На противагу цьому, галузі обробної
промисловості, що працюють на внутрішній ринок, розміщені в основному у великих багатофункціональних містах і для них харак¬терна висока територіальна концентрація. Провідна роль тут нале¬жить півдню провінцій Онтаріо та Квебек.

 

Сільське господарство

 

Ця галузь характеризується високою продуктивністю і мінімальною зайнятістю. Се¬редній розмір ферм (230 га) є одним з найвищих у світі. Абсолютні розміри виробництва значні, але ін¬тенсивність ще невисока. За вартістю продукції передує тварин¬ництво. Його кормову базу становлять зернові, в першу чергу ячмінь, і природні або сіяні трави. Частину кормів Канада купує в США.
Головними сільськогосподарськими ареалами є південь Степових провінцій і південь провінцій Онтаріо і Квебек. Вони розірвані територіально, мають неоднакове природне середовище і неодна¬ковий характер виробництва.
Південь Степових провінцій — це північна частина американських степів-прерій. Землі тут родючі, багато чор¬ноземів, але клімат континентальний, посушливий. Річна сума опа¬дів не перевищує 300—500 мм, бувають посухи, літо коротке. Тут зосереджено 4/5 угідь і виробляється 1/2 продукції сільського господар¬ства Канади. Це район монокультури ярої пшениці, один з най¬більших у світі. Крім неї, вирощують ячмінь і олійні: канолу (різ¬новид рапсу) і льон. Природні пасовища на західних та північних окраїнах «пшеничного поясу» в провінції Альберта — головна зона вирощування великої рогатої худоби на м'ясо.
Південь провінцій Онтаріо і Квебек має більш м'який, вологий клімат і довший вегетаційний період. На район припадає понад 1/3 сільськогосподарського виробництва країни. Воно тут інтенсивніше, ніж у преріях, і різноманітніше. Зернові мають допоміжне, другорядне значення. Головна продук¬ція — молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней і птиці, яйця, овочі і фрукти помірних широт.
Важливими для Канади традиційно залишаються рибальство і хутровий промисел.

 

Транспорт 

 

Природне середовище Канади не можна на¬звати сприятливим для транспортного бу¬дівництва як за його просторовими розмірами, так і за гірськими й водними перешкодами та кліматичними умовами. Але ж величезна територія Канади потребує сучасної транспортної системи, і таку систему створено. В ній поєднуються місцеві (в межах провінцій) і загальноканадські інтереси. Розвинені всі сучасні види транспорту. Як і США, країна насичена автомобілями і вони є головним засобом перевезення людей.
Дві трансканадські залізниці і одна трансканадська автострада перетинають країну в її південній частині від Атлантичного до Тихого океану. Довжина кожної з цих трас приблизно 8000 км. Створено мережу трубопроводів, які з'єднують нафтогазові про¬мисли провінції Альберта зі споживачами нафти і природного газу. Це трансканадський нафтопровід (3000 км) до міста Сарнія на березі озера Онтаріо і з відгалуженням у Приозер'я США; нафтопровід «Транмаунтін» через Кордильєри в Тихоокеанські штати США; трансканадський газопровід до Монреаля (3750 км); газопровід до штату Каліфорнія в США (3200 км).
Важливу роль відіграє внутрішній водний транспорт. Спорудження в 1954—1959 pp. нових шлюзів навколо порогів біля Монреаля дало можливість створити глибоководний шлях по річці Святого Лаврен-тія і Великих озерах вглиб Канади і США (відстань від Монреаля до Атлантичного океану — 1600 км і від Монреаля до Дулута на озері Верхньому — 2090 км). Щорічний вантажообіг на цьому водному шляху досягає 45—50 млн т. Переважно це зерно із США і Канади на експорт і залізна руда півострова Лабрадор у металургійні центри США на Великих озерах. Багато робиться для того, щоб продовжити сезон навігації, бо річка Святого Лаврентія вкривається кригою на 4—5 місяців.
На Великих озерах, берегах річки і затоки Святого Лаврентія багато портів, серед них є і спеціалізовані на відправленні залізної руди (Сет-Ьь), зерна (Тандер-Бей) тощо. Найбільшими морськими пор¬тами є Ванкувер і Монреаль. Серед центрів повітряних сполучень виділяються передусім Торонто, Монреаль і Ванкувер.
Специфічною проблемою Канади є зв'язки з необжитими райо¬нами. Крім Аляскинського шосе, яке в роки другої світової війни сполучило «суміжні штати» США з Аляскою через Канаду, побудо¬вані шосе «Маккензі» і ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Навіть у маленьких поселеннях «Коридора Середньої Канади» функціонують аеропорти. Взимку широко вико¬ристовується аеросанний транспорт (снігоходи).

 

Зовнішня торгівля

 

Канада експортує понад 28 % свого ВНП. Більш як 2/3 її експорту та імпорту припадає на США. Автомобілі та їх частини й різна машинобудівна продукція ввозиться і вивозиться в обох напрямках — із США в Канаду і з Канади в США. Решту вивозу Канади становить продукція її експортних галузей (нафта, природний газ, руди металів і самі метали, алюміній, деревина, целюлоза, газетний папір, риба), най¬більшим ринком для якої є США. Канадський імпорт також включає
електроніку, наукові інструменти, хімікати, фрукти й овочі. Канада веде широку торгівлю також з Японією, Великобританією та Ні¬меччиною. Канадське вугілля експортується в Японію, зерно — в Японію, Китай, країни СНД. В 1995 р. частка Канади в зовнішньому товарообігу України дорівнювала 0,7 %.

 

Визначні пам'ятки

 

У Оттаві — Канадський музей при¬роди, Національний музей науки і техніки, Національна галерея Канади, в Уайтхорсі — музей Мак-Брейда, у Ванкувері — Морський музей, музей Ванкувера і худо¬жня галерея, ботанічний сад, морський акваріум. В Налаймо — Етнографічний музей, парк петро¬гліфів, у Вікторії — Музей класичних автомобілів, в Едмонтоні — Музей дерев'яної архітектури, в Сакстауні — Український музей Канади, у Вінніпегу — Музей людини і природи, зоопарк. У Портаж-ла-Прері — істо¬ричне село індійців, Музей освоєння Канади в старовинному форті, в Гамільтоні — Королівський ботанічний сад, в Торонто — Королівський музей, художня галерея і багато інших.

 

Корисна інформація для туристів

 

У Канаді живуть вихідці з країн Західної Європи, Росії, України, Китаю і багатьох інших країн. Найбільш великі відмінності між англо- і франкомовними канадцями. Перші сприйняли культурні традиції Великобританії і США. Вони пунктуальні в переговорах, взятих зобов'язаннях. Другі в культурному відношенні орієнтуються на Францію. При веденні ділових переговорів вони точні, але на неофіційні заходи можуть приходити із запізненням.
Якщо вам доведеться відвідати будинок канадця, то кращими подар¬унком будуть квіти, цукерки або спиртне.
Перш ніж галасувати на дорогах або ставити намет в сільській місцевості, корисно дізнатися у адміністрації пар¬ку, в туристичних компаніях, наскільки безпечна ця місцевість.
Чайові складають 10-15% від вартості послуги.

 

Внутрішні відмінності та міста

 

Традиційно Канаду поділяють на п'ять великих районів: Приатлантичний, Центральний, Степовий, Британську Колумбію, або Захід, і Північ. Вони склалися в ході колонізації країни і значною мірою являють собою природну, історичну та економічну цілісність. При їх розгляді важливо враховувати розміри (в середньому кожен з них — це 2 млн км кв) і внутрішні відмінності між обжитою та необжитою частинами.

Приатлантичний район об'єднує чотири східні про¬вінції — Ньюфаундленд, острів Принца Едуарда, Нову Шотландію і Нью-Брансуїк. Це найближча до Європи частина материкової Америки. Ще в XI ст. острів Ньюфаундленд відвідували вікінги. В ранній період колонізації Канади район відігравав приблизно таку ж роль, як Нова Англія в США. Визначальним було його географічне положення. З переміщенням економічного центру Канади на пів¬день провінцій Онтаріо і Квебек та посиленням зв'язків з США він перетворився на «далеку окраїну» і типовий депресивний район.
Відомі колись центри видобування вугілля і залізної руди, чорної металурги, паровозо- і суднобудування занепали. Нові галузі предс¬тавлені поодинокими підприємствами. Роль району в Канаді визначається рибальством, вирощуванням картоплі і молочної худоби, туризмом. Великих міст немає. Характерні безробіття, низькі прибутки і відтік населення в інші райони. Зараз у Приатлантичному районі проживає 9 % населення і виробляється 6 % ВНП Канади.

Центральний район складають дві провінції — Онтаріо і Квебек. Це головна частина Канади. В районі проживає 62 % населення і виробляється 63 % ВНП. На нього припадає 1/3 продук¬ції сільського господарства, 2/5 лісозаготівель, 1/2 видобутку міне¬ральної сировини (без палива), 3/5 виробництва електроенергії і 3/4 продукції обробної промисловості. Район передує за розвитком експортних галузей, але найважливіша його особливість полягає в тому, що тут майже повністю зосереджені галузі, які працюють на внутрішній ринок: чорна металургія, машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість. На внутрішній ринок орієнтоване і його сільське господарство. Район домінує в третинній сфері.
Такі позиції Центрального району в Канаді зумовлені багатьма чинниками. Лісостепова зона між Аппалачами і Великими озерами з її помірним і вологим кліматом, порівняно родючими ґрунтами і
розвиненою мережею водних шляхів найбільше сприятлива для життя і господарської діяльності в межах Канади. Поруч знаходиться Канадський щит з його величезними мінеральними, гідроенер¬гетичними і водними ресурсами. Дуже зручне географічне положен¬ня в транспортному відношенні між океаном і Великими озерами. Звідси почалася і французька, і англійська колонізація Канади. В сучасних умовах найважливішу роль відіграє фактор близькості до головних історичних та економічних районів США.
Провінції Онтаріо та Квебек займають величезну площу — 2,6 млн км кв. Але їх населення і господарське життя зосереджені на порівняно невеликій території міжозерної рівнини, яку прозвали «півостровом Онтаріо», і в долині річки Святого Лаврентія. Тут склалася найбільша в Канаді концентрація міських поселень і вже помітні ознаки майбутнього мегалополісу, що простягається по пря¬мій на 1200 км між містами Уїнсор і Квебек. Основу його становлять Монреаль, Торонто і Оттава.
Монреаль (3,3 млн жителів) засновано французами в 1642 р. біля порогів на річці Свято¬го Лаврентія. До створення обхідного каналу місто було кінцевим пунктом для морських суден. Вигідне географічне положення щодо Європи і на шляхах колонізації Канади зі сходу забезпечило йому швидке зростання. Монреаль — порт і важливий вузол наземних і повітряних сполучень, торгово-фінансовий, промисловий, науковий і культурний центр.
Промислова структура Монреаля різноманіт¬на. Старими його галузями є харчова, легка (швейна, шкіряно-взуттєва), меблева, поліграфія і фармацевтика. Після другої світової війни Мон¬реаль став важливим центром нафтопереробки і нафтохімії, а згодом і нових галузей машинобуду¬вання (електротехнічна, електронна, аерокосміч¬на). І все ж як індустріальний центр Монреаль значно поступається Торонто.
Монреаль — головне місто Французької Кана¬ди, переважаюче населення в ньому — франко-канадці. Місто зажило слави другого після Пари¬жа франкомовного міста в світі. В його архітекту¬рі, зовнішньому вигляді, способі життя багато що нагадує Францію. Втім, культурне значення Мон¬реаля виходить далеко за межі франкомовної провінції Квебек. Монреаль виконує різноманітні міжнародні функції: в ньому відбуваються міжна¬родні конференції, виставки. В 1976 р. тут про¬ходили Літні Олімпійські ігри. Щороку місто відві¬дують 6 млн туристів.
Поза Монреалем промисловість провінції Квебек представлена переважно невеликими центрами експортних галузей. Провінція займає перше місце у видобутку залізної руди, виплавці алюмінію, виробництві гідроелектроенергії і газетного паперу.
Торонто (3,9 млн жителів) розташований на березі озера Онтаріо. Він виник в 1793 р. і швидко став центром Англійської Канади. Це го¬ловний суперник Монреаля. Роль Торонто зрос¬тала із заміною в Канаді англійського впливу американським. З точки зору зв'язків із США Торонто і його оточення мають безсумнівні переваги перед Монреалем. Зараз Торонто став головним банківським, фінансовим і бізнесовим
центром Канади. Велика його роль у транспорт¬них зв'язках, комунікаціях, науці, культурі й спор¬ті. Це найбільший за кількістю жителів і проми¬словим виробництвом метрополітен країни.
Структура промисловості Торонто різноманіт¬ніша і сучасніша, ніж у Монреалі. На першому місці стоїть машинобудування. Значне місце в ньому займає новітня високотехнологічна про¬дукція. Розвинені харчова (м'ясопереробна, кон¬сервування овочів та фруктів), поліграфічна галу¬зі і кіно індустрія. Навколо Торонто утворилося найбільше в Канаді зосередження невеликих міст з металургійними, металообробними, машинобу¬дівними, нафтопереробними і нафтохімічними за¬водами. Тут знаходяться вся атомна енергетика, всі 7 центрів канадського автомобілебудування, в тому числі Уїнсор — цей «Детройт Канади», в якому виготовляється 1/4 автомобілів країни.
Значення Торонто і його оточення в Канаді підкреслює отримана ними назва—«Золота під¬кова». Торонто вважають найбільш американ¬ським містом Канади. В ньому чимало хмарочо¬сів, швидкий темп життя, різноманітний етнічний склад жителів, серед яких багато недавніх імміг¬рантів.
Неподалік від Торонто, на кордоні Канади і США, знаходяться відомі Ніагарські водоспади, які щороку відвідують до 20 млн туристів.
Оттава (920 тис. жителів) лежить на берегах однойменної річки — притоки річки Святого Лаврентія на кордоні між двома головними провінціями країни — Квебек і Онтаріо. В 1867 р. вона стала столицею домініону і далі розвивалася за генеральним планом саме як столиця. Це дуже охайне і приємне для життя місто. Державні службовці становлять 1/3 працюючого населення. Розвинені також харчова, поліграфічна, а останнім часом і електронна проми¬словість. В місті багато наукових закладів, музеїв і парків.

Степовий район охоплює провінції Манітобу, Саскачеван і Альберту. Сучасний розвиток району розпочався лише після закінчення в 1885 р. будівництва трансканадської залізниці, коли сюди спрямувався потік іммігрантів. До другої світової війни роль району в країні визначали зерно і м'ясо. В 50-х роках XX ст. тут були відкриті величезні запаси нафти і природного газу. Поклади кам'я¬ного вугілля були відомі ще раніше.
Зараз у Степовому районі проживає 17 % населення і виробляється 18 % ВНП Канади. Головними тепер є два напрямки господарюван¬ня. По-перше, це видобуток нафти, природного газу і кам'яного вугілля, їх транспортування та пов'язані з ними нафтопереробка і нафтогазохімія, виготовлення відповідного обладнання. Головною «кочегаркою» є провінція Альберта. По-друге, це вирощування зерна й відгодівля великої рогатої худоби м'ясного напрямку та пов'язані з ними борошномельна і м'ясопереробна промисловість, а також сільськогосподарське машинобудування.
Серед міст району найважливіші Вінніпег, Едмонтон і Калґарі.
Вінніпег — важливий залізничний вузол, «ворота в прерії».и Він уособлює сільськогосподарський період розвитку району. Його промисловість пов'язана з переробкою зерна, м'яса та олійних куль¬тур і зумовлена роллю транспортного і торгово-розподільчого цент¬ру. В місті найбільший у Канаді ринок зерна.
Едмонтон — «ворота на північ» — має важливе значення як транспортний та організуючий центр в освоєнні Північної Канади. Тепер це «столиця нафти і газу» зі складним нафтогазовим комплек¬сом виробництв.
Калґарі — новий фаворит провінції Альберта. Його бурхливе зростання останнім часом теж визначається нафтою і газом. В ньому зосереджено багато штаб-квартир монополій і консультативних фірм; його прозвали «нафтовою столицею». Місто має модерну з хмарочосами забудову, в ньому відбулися Зимові Олімпійські ігри 1988 р.

Британська Колумбія (Захід). Район, який у свій час дістав назву «Канадський Далекий Захід», повністю зайнятий Скелястими горами. Швидкий його розвиток після другої світової війни зумовлений вигідним розташуванням у басейні Тихого океану і форсованим освоєнням природних багатств, в першу чергу лісів і гідроресурсів. Ринки та ділові зв'язки району все більше переміщу¬ються за кордон у Тихоокеанські штати США, в Японію та інші країни Азії. Вирішальна роль в економіці Британської Колумбії поки що належить експортним галузям. Тут заготовляють 3/4 деревини Канади, виплавляють алюміній, розвинеш гідроенергетика, целюлозно-паперова і рибоконсервна промисловість. Одночасно зростання на¬селення і віддаленість від Центрального району сприяють виникнен¬ню виробництв, що орієнтуються на місцевий попит. Зараз в районі проживає майже 12 % населення і виробляється понад 12 % ВНП Канади.
Головне місто району — Ванкувер (1,8 млн жителів) розташоване в гирлі річки Фрейзер в одній із заток на невеличкій рівнині скелястого Тихоокеанського узбережжя. За людністю це третє місто Кана¬ди. Ванкувер — кінцевий пункт трансканадських залізниць і шосейної дороги, вузол авіаліній та найбільший морський порт країни. Через нього на експорт йдуть зерно, вугілля, калійна сіль, деревина, целюлоза, папір тощо.
В мегалополісі Ванкувера живе 1/2 населення Британської Колумбії. Швидкий розвиток міста почався після завершення в 1887 р. будівництва трансканадської залізниці. Зараз його промисловість визначає обличчя провінції. М'який клімат і мальовниче оточення приваблюють багато туристів. Ванкувер знаходиться за 230 км на північ від американського міста Сієтл, має з ним тісні зв'язки і чимало спільного.

Північ Канади. Офіційно цей район включає Територію Юкон і Північні території. їх площа — майже 4 млн км кв, тобто 2/5 терену Канади, а мешкає тут менше 90 тис. чоловік, тобто 0,3 % населення країни. Головна причина — суворі кліматичні умови Субарктики та Арктики. Території мають великі мінеральні, гідро¬енергетичні та лісові ресурси, але їх експлуатація поки що практично не розпочалася. В 1993 р. канадський уряд погодився задовольнити вимогу місцевого населення — інуїтів на передачу їм у власність більше 1/2 площі Північних територій. Ці землі одержали назву «Нунавут».

 

Категорія: Географія 10 клас | Додав: morozallaiwanowna | Теги: географія 10 клас, країни світу, Канада
Переглядів: 86 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]