Головна » Файли » Географія 10 клас

Південно-Африканська Республіка
07.02.2016, 12:11
Південно-Африканська Республіка

Площа — 1221 тис. км кв. 
Населення — 43,8 млн чоловік. 
Столиця — Преторія. 

 

Адміністративний поділ. Держава розділена на 9 провінцій і має три столичних міста: уряд працює в Преторії, парламент засідає в Кейптауні, а верховний суд знаходиться в Блумфонтейні..
Форма правління. Республіка.
Глава держави. Президент.
Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент — Національна асамблея і Національна рада провінцій.
Найвищий виконавчий орган. Уряд.

Крупні міста. Кейптаун, Йоганнесбург, Дурбан, Порт-Елізабет, Беноні, Блумфонтейн.

Державна мова. Англійська, африкаанс.
Релігія. 80% — християни, 10% — сповідають індуїзм, 8% — іслам.
Етнічний склад. 75 % — африканці, 14 % — європейці і їх нащадки, 9 % - метиси, 1 % — азіати.

Валюта. Ренд = 100 центам.

 

Розташування та місце в світі

 

Південно-Африканська Республіка — держава в південній частині Африканського материка, омивається водами Атлантичного і Індійського океанів. На його території розташовані невеликі самостійні держави Лесото і Свазіленд, на півночі граничить з Мозамбіком, Зімбабве, Ботсваною і Намібією.
Ця країна відіграє значну роль не тільки в Південній Африці, а й в світі. На ПАР припадає 28 % ВНП всього континенту, а його розміри на душу населення в п'ять разів вищі від середньоафриканських. У світі ПАР виступає як один з важливих постачальників сировини; її в цьому відношенні можна поставити в один ряд з Канадою та Австралією.
Як колонія, ПАР була заснована в 1652 р. голландцями, яких згодом назвали «бурами». Зараз їх нащадків звуть африканерами, а їх мову — африканс. На початку XIX ст. ця територія перейшла під управління Великобританії і в 1910 р. одержала статус домініону, тобто самоврядної колонії під назвою Південно-Африканський Союз. В 1961 р. була проголошена Південно-Африканська Республіка. 

 

Природні умови та ресурси

 

Більшу частину ПАР займає внутрішнє плато. Його оточують Капські та Драконові гори, пустелі Калахарі та Наміб і вузька смуга низовинного узбережжя. Країна лежить на південь від тропіка Козе¬рога, особливо її західна частина, має посушливий клімат і зайнята пустелями, напівпустелями, сухими степами і саванами. Але в ПАР достатньо більш чи менш добре зволожених земель з родючими ґрунтами. Недостатньо водних та лісових ресурсів. Найхарактерні¬шою рисою природного середовища країни є її багатюща мінерально-сировинна база.

 

Клімат

 

На території держави простежуються 20 кліматичних зон. Район провінції Наталь відрізняється підвишеною вологістю, що властиво жаркому тропічному клімату. У районі Кейптауна панує середземноморський клімат, якому властиві сухе жарке літо і м'яка зима. Для решти районів держави характерний тро¬пічний клімат. Клімат в ПАР помірніший, ніж в інших, розташованих на тих же широтах, країнах, — це пояснюється достатньою висотою над рівнем моря і близькістю океанських течій. Опадів більше випадає на сході (1000—2000 мм в рік), менше всього — на Атлантичному побережжі (менше 100 мм).

 

Флора

 

Рослинний світ ПАР багатий — тут росте не менше 20000 видів рослин. Звідси були колись виве¬зені багато квітів, поширених зараз в Європі, — серед них герань, гладіолус, нарцис. У районі Кейптауна зустрічається більше 5000 видів рослин, які більше не ростуть ні в одній країні миру. Збереглося сріблясте дерево, квітка якого — національний символ ПАР. Основна частина країни — савани.

 

Фауна

 

Серед представників тваринного світу ПАР — слон, носоріг, зебра, лев, жираф, гепард, антилопа, гієна, довгопят, різні види птахів.

 

Річки і озера

 

Найбільші річки — Оранжева і Лімпопо.

 

Населення

 

Понад 75 % населення складають народи банту (коса, зулу, свазі, ндебеле, сутотсвана, тсонґа, венда, педі). Метисів, або «кольоро¬вих» — нащадків змішаних шлюбів — 9 %, «білих» — це африканери та англо-африканці — 14 %, азіатів — 1 %. Частка «білих» поступово зменшується, в 1951 р. їх було 20 %. Офіційні мови — африканс та англійська.
Після відмови від політики апартеїду, тобто політики расової дискримінації і відокремленого існування, «білі» втратили політич¬ний контроль над країною, але, як і раніше, їм належать головні природні і створені людською працею багатства. Їхні прибутки та умови життя на півдні Африки не гірші від американських і західноєвропейських.
Половина банту живе в так званих «хоумлендах» (або «бантустанах») — часто на малородючих посушливих землях, куди вони були загнані в часи апартеїду, половина — в містах, на «білих» фермах або біля рудників. Характерним є територіальний розрив сімей банту, коли жінки і діти живуть в «хоумлендах», а чоловіки зайняті за їх межами. Доходи банту, які працюють на рудниках та інших промислових підприємствах, є значними за африканськими (але не за американськими чи європейськими) стандартами. В «хоумлендах» їхнім головним заняттям є малопродуктивне споживче сільське господарство, а умови життя практично такі самі, як і в решті Африки. Положення «кольорових» та азіатів у ПАР можна кваліфікувати як проміжне. Вони живуть у містах і зайняті переважно в обслугову¬ючих галузях.
У свій час ПАР об'єднували в одну групу з Канадою, Австралією і Новою Зеландією, вважаючи її також «білою» переселенською колонією. Це не відповідає дійсності. В Канаді, Австралії та Новій Зеландії робоча сила завжди була представлена білими колоністами, а в ПАР примусово використовувалась дешева праця корінного населення. У цьому одна з головних причин відмінностей в рівнях розвитку ПАР, з одного боку, і Канади, Австралії та Нової Зеландії, з іншого. В ПАР використовують не тільки власну дешеву робочу силу, а ще й більш дешеву робочу силу сусідніх країн. Щорічно 350 тис. легальних мігрантів-чоловіків прибувають для роботи в ПАР зі Свазіленду, Лесото, Ботсвани та Намібії.
Середня густота населення становить 36 чоловік на 1 км кв. Найгустіше заселені краще зволожені східні та північні райони, а також гірничопромислові округи (провінція Квазулу-Наталь, Висо¬кий Велд і Бушвелд, Вітватерсранд). Рівень урбанізації досить висо¬кий — 60 %. Багато невеликих міст з населенням від 2 до 10 тис. жителів. Метрополітени Йоганнесбурга, Кейптауна, Дурбана і Преторії мають більше мільйона жителів кожний.

 

Загальна характеристика господарства

 

ПАР — індустріально-аграрна країна. Головним сектором матеріального виробництва є промисловість, причому в обробних галузях зайнято більше людей, ніж у видобувних. На сільське господарство припадає лише 13 % зайнятих.
Обробна промисловість практично повністю задовольняє місцевий попит на традиційні товари, включаючи метал, металовироби, хімічні продукти, машини і транспортні засоби. Є заводи, де складають автомобілі. Імпортується лише новітня техніка, малосерійне промислове та гірничовидобувне обладнання. Обробна промисло¬вість сконцентрована в районі Вітватерсранду, в метрополітенах Кейптауна, Дурбана та Порт-Елізабета.
Добувна промисловість ПАР — експортна галузь і постачальник іноземної валюти. На експорт іде 86 % продукції видобувної промисловості, і за вартістю це 1/2 загального експорту ПАР. З того часу, як у 80-х роках XIX ст. були відкриті поклади золота та алмазів, саме добувна промисловість стала рушійною силою розвитку країни. Безпосередньо в ній зайнято 750 тис. чоловік, в тому числі на золотих рудниках — 400 тис. Видобувають та експортують золото, платину, залізну руду, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, титан, сурму, фосфорити, алмази, уран. Найвідомішими є золото- та алмазовидобувні галузі. В країні зосереджено 62 % світових запасів золо¬та. Видобуток становить 600 т на рік (максимальним він був у 1970 p. — 1000 т). Головним районом золотовидобувної промисло¬вості є Вітватерсранд з центром в Йоганнесбурзі, видобування алма¬зів — округи Кімберлі і Прем'єр.
В ПАР немає ні нафти, ні природного газу, але є достатня кількість високоякісного кам'яного вугілля. Це головний енергоресурс країни. На ньому працюють ТЕС і з нього виробляють синтетичне рідке паливо. Частина вугілля експортується. Діє перша на Африканському континенті АЕС.
Сільське господарство майже повністю задовольняє місцеві по¬треби. Головними зерновими є кукурудза і пшениця. За поголів'ям овець та експортом вовни, в тому числі й мохеру, ПАР стоїть в одному ряду з Австралією, Новою Зеландією та Аргентиною. На експорт йдуть також фрукти, вина і тростинний цукор.
В країні три головні сільськогосподарські райони: Високий Велд, Верхнє Карру і узбережжя. Високий Велд («велд» — від голландського «поле», або «степ») — частина внутрішнього плоскогір'я на захід від Драконових гір. У природному стані це високотравний степ на зразок північноамериканських пре¬рій. Тут знаходиться знаменитий «Кукурудзяний трикутник» — район кукурудзи і великої рогатої худоби. Верхнє Карру («карру» — місцевою мовою «голий») — напівпустельні степові простори на заході країни — район екстенсивного вівчарства. Узбережжя між Кейптауном на заході та Дурбаном на сході — район винограду, фруктів та цитрусових, а на вологому сході — і цукрової тростини.
У сільському господарстві ПАР різко розрізняються два сектори: європейський та місцевий. Середній розмір «білих» ферм — 920 га, для них характерні наймана праця, сучасні методи і товарне вироб¬ництво. Вони займають найкращі землі в головних сільськогосподарських районах. В «хоумлендах» середній розмір ферм — 20 га. Продуктивність їх надзвичайно низька, це споживчі екстенсивні господарства.

 

Визначні пам'ятки

 

У Кейптауні — замок Доброї Надії, Південноафриканський музей, де представлені знахідки археологічних розкопок в околицях і зразки наскального живопису бушменів.

 

Корисна інформація для туристів

 

Чайові складають в ресторані 10-12% від загальної вартості замовлення (включаючи напої), послуги носильника — від 2 до 5 рендів за одиницю багажу, гід-водій — 15-20 рендів з людини за день роботи.
Ніяких щеплень робити не треба, за винятком випадків, коли ви плануєте поїздку в північно-східні райони (райо¬ни розповсюдження малярійного комара). Разом з прийняттям антималярійних препаратів рекомендується надягати одяг з довгим рукавом і використовувати інсектициди. Малярійні комарі найбільш активні у сутінках. Кондиціонери і венти¬лятори також знижують ризик комариних укусів.

 

Міста

 

Міста ПАР були засновані в колоніальну епоху європейцями. Розплановані вони і забудовані за європейськими, а зараз і американськими зразками. їх соціальна інфраструктура (учбові та медичні заклади, бібліотеки, картинні галереї, музеї тощо) цілком сучасна. Як правило, це охайні, приємні та зручні для життя поселення. Але поруч з ними завжди існували і продовжують існувати так звані «тауншіпи» — гетто, де окремо від білого населення жили банту. Життя в «тауншіпах» мало чим відрізняється від умов життя місцевого населення в інших країнах Африки на південь від Сахари.
Кейптаун (1,5 млн жителів) — перше європейське поселення у Південній Африці, засноване голландцями в 1652 р. Місто лежить на важливих морських шляхах з Європи в Азію та Австралію, хоча після відкриття Суецького каналу значення його як проміжного порту зменшилося. Упродовж тривалого часу Кейптаун був най¬більшим містом і «воротами» в ПАР і всю Південну Африку. Зараз це порт, управлінський, торговий і промисловий центр з широкими культурними та рекреаційними функціями. Оточуюча його природна зона — сухі субтропіки.
Дурбан розташований на узбережжі Індійського океану на межі вологого субтропічного і тропічного поясу. Це промисловий центр і одночасно центр рекреаційної зони, а також найбільший порт країни, який дає найкоротший вихід у море для Вітватерсранду.
Йоганнесбург (1,7 млн жителів) знаходиться у північній частині країни в центрі Вітватерсранду (або просто Ранду). Ранд — найбільше в світі родовище золота. З 1885 по 1980 р. тут було видобуто 36 тис. т золота, це 1/3 його світового видобутку. Золото породило Йоганнесбурґ і зробило його найбіль¬шим містом ПАР і головним фінансовим, тор¬говим, промисловим і транспортним центром. Це єдиний приклад тривалості поселення, що виник¬ло поруч з родовищем золота. Причини — розміри самого родовища, вигідне транспортно-географічне положення та інші мінеральні багатства району. Йоганнесбурґ має центральне стосовно країни та її населення положення, поруч значні поклади кам'яного вугілля, залізних руд та інших мінералів. Окрім золота, тут видобувають уран. Вітватерсранд, який витягнувся зі сходу на захід на 100 км, став головним індустріальним районом країни. Характерно, що тут зосереджена не тільки видобувна промисловість, яка працює на експорт, а й обробна.
За 60 км на північ від Йоганнесбурга розташована столиця Преторія. В 1993 р. ці два міста разом з районом Вітватерсранд були об'єднані і виділені в окрему провінцію Ґотенг. За площею вона найменша — 1,6 % території ПАР (18,8 тис. км2), але в ній проживає 17 % населення (7 млн чоловік) і створюється 2/5 ВНП країни.
 
Категорія: Географія 10 клас | Додав: morozallaiwanowna | Теги: географія 10 клас, країни світу, Південно-Африканська Республіка
Переглядів: 68 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]