Головна » Файли » Географія 10 клас

США
07.02.2016, 12:26
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Площа — 9629 тис. км кв.
Населення — 273 млн чоловік. 
Столиця — Вашингтон. 

 

Державний устрій — федеративна республіка у складі 50 штатів і федерального (столичного) округу Колумбія. Штати мають право на самоврядування.
Форма правління. Федеративна республіка.
Глава держави. Президент, що обирається строком на 4 роки.
Найвищий законодавчий орган. Конгрес, що складається з двох палат: Сенату (обирається на 6 років) і Палати представників (термін повноважень — 2 роки).
Найвищий виконавчий орган. Уряд — Кабінет міністрів, що призначається президентом з відома Сенату.

Крупні міста. Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго, Філадельфія, Сан-Франциско, Майамі, Детройт, Даллас, Сан-Дієго, Бостон, Х'юстон, Фенікс, Атланта, Сент-Луїс, Баффало, Клівленд.

Державна мова. Англійська.
Релігія. Протестантизм (56 %), католицизм (28 %), іудаїзм (2 %), буддизм, індуїзм.
Етнічний склад. 83 % — білі, включаючи латиноамериканців, 13% — афроамериканці, 3 % — азіати.

Валюта. Долар США = 100 центам.

 

Місце у світі 

 

США — найбільша за своїм економічним, політичним і воєнним потенціалом країна сучасно¬го світу. При 4,7 % населення на неї припадає понад 25 % світового ВНП. В 1995 р. її ВНП становив 7100 млрд доларів, тобто 26 980 доларів у розрахунку на одного жителя. За ІРЛП в 1997 р. США зайняли четверте місце серед 177 країн світу. США тримають першість за рівнем продуктивності праці, розвитком наукових дослід¬жень і наукоємних виробництв та послуг, в освоєнні космосу і воєнному виробництві. США є найбільш впливовим членом Ради Безпеки ООН, воєнного блоку НАТО. В кінці XX ст. США претендують на роль єдиної в світі «наддержави» і першої постіндустріальної країни.
Перетворення США на наймогутнішу країну світу є наслідком збігу надзвичайно сприятливих умов: природного середовища, соціально-економічних та політичних обставин. Цю країну треба розглядати як похідну від західноєвропейської цивілізації, що виникла на «чистому» місці. США не мали перешкод, які існували в Західній Європі при переході до індустріального способу виробництва і разом з тим широко користувалися західноєвропейськими людськими і фінансовими ресурсами, технічними і науковими досягненнями. Вже на зламі XIX і XX ст. США, обігнавши Великобританію, стали першими в світі за своїм економічним потенціалом. Дві світові війни не тільки не завдали їм шкоди, а навпаки, збагатили їх і на декілька десятиліть позбавили західноєвропейських та японських конкурен¬тів. Як наслідок, США першими скористалися науково-технічною революцією другої половини XX ст. і зараз передують у використанні її досягнень.

 

Склад території та географічне положення

 

США зародилися на Атлантичному узбережжі як переселенська колонія Англії. В 1783 р. їх площа становила 2,3 млн км кв. Після заво¬ювання незалежності вони поступово роз¬ширили свою територію аж до Тихого океану. «Рух на захід» став героїчною сторінкою американської історії. Він відбувався у безпе¬рервних війнах з корінним населенням — індіанцями, котрих нищили або заганяли у несприятливі для життя місцевості. Значні території були «куплені» чи просто загарбані в інших держав.
Зараз територія США складається з трьох розрізнених частин. Основна частина, або «суміжні штати», знаходиться в центрі Пів¬нічноамериканського материка між Канадою і Мексикою. Це 48 штатів, на які припадає 85 % площі (7,8 млн км кв) і 99,5 % населення. 49-м штатом є Аляска — півострів на крайньому північному заході материка. 50-й штат — Гаванські острови в центральній частині Тихого океану. Водний шлях між «суміжними штатами» і Аляскою (Сіетл — Анкорідж) становить 2600 км, а відстань до Гаванських островів (Сан-Франциско — Гонолулу) — понад 3900 км.
За конфігурацією «суміжні штати» нагадують прямокутник, протяжність якого із заходу на схід становить приблизно 4500 км і з півночі на південь — 2500 км. На півночі «суміжні штати» межують з Канадою, на півдні — з Мексикою, на сході омиваються водами Атлантичного океану, на заході — Тихого. Сухопутні кордони зде¬більшого проходять по умовних лініях або водних артеріях.
Географічне положення США виключно вигідне. Канада і Мексика ніколи не загрожували їм, а водні простори океанів надійно захища¬ли їх під час першої та другої світових воєн і водночас сприяли зв'язкам із зовнішнім світом у мирні часи. Відстані між Нью-Йорком і Лондоном (6000 км) або між Сан-Франциско і Йокогамою (8400 км) легко долаються за допомогою сучасного транспорту.
На початку XX ст. статистична служба США (Бюро переписів) затвердила поділ території на три великі райони, що історично склалися в процесі розвитку. їх назвали Північ, Південь і Захід. В наш час Північ все частіше розглядають як два окремі райони — Північний Схід та Середній Захід. Крім того, статистики групують штати в дев'ять більш дрібних районів (див. картосхему). В залеж¬ності від мети є й інші варіанти групування, зокрема, сільськогос¬подарське. Широко вживаються такі назви, як Приозер'я (територія між Великими озерами, Аппалачами і річками Міссісіпі та Огайо), Аппалачський Підмонт, Ґалф (узбе¬режжя Мексиканської затоки між Ріо-Ґранде та Міссісіпі) тощо.
 
Господарська оцінка природних умов і ресурсів 
 
Природне середовище США відзначається великою різноманітністю. Зустрічаються екстремальні умови та негативні явища. Діяльність людини утруднена у високих широтах Аляски. На внутрішніх плато і високогір'ях Кордильєр панує різкоконтинентальний, здебільшого аридний клімат з висотною по¬ясністю. Тихоокеанське узбережжя, включаючи Аляску і Гавайї, — зона підвищеної сейсмічності. Країна не має покладів бокситів, марганцю, хрому, нікелю, кобальту, платини, олова. Південний схід «суміжних штатів» зазнає чималої шкоди від морських тропічних циклонів, південний захід — від хуртовин (бліззард) та ураганів (торнадо). На Великих рівнинах бувають посушливі роки, а пізні заморозки можуть траплятися навіть на Флориді.
Проте в цілому навряд чи можна знайти іншу країну, де природні умови були б настільки сприятливими для життя і господарської діяльності людини, а ресурси — настільки великими, як в США. Порівняння з Росією, Канадою, Бразилією чи Австралією безсум¬нівно буде на користь США. Територія країни, за винятком Аляски, добре освоєна і використовується дуже інтенсивно.
Надра СШЛ мають багаті, як правило, зручні для експлуатації і вигідно розташовані родовища корисних копалин: і паливно-енер¬гетичні, і металеві, і неметалеві. Світове значення мають поклади вугілля, нафти, природного газу, бітумінозних сланців, урану, заліз¬них руд, міді, свинцю, цинку, молібдену, фосфатів, калійної солі, сірки. Великі озера є найбільшим резервуаром прісної води на Землі, майже 2/3 їх площі знаходиться під юрисдикцією США. Річки, що стікають з Аппалачів і Кордильєр, багаті на гідроенергію. Майже 3/10 території все ще вкриті лісами. Морська економічна зона США є найбільшою в світі і багатою на рибні та інші ресурси.
Комплекс чинників сприяє сільськогосподарському виробницт¬ву. Насамперед це величезні розміри земельного фонду, придатного для потреб рослинництва і тваринництва. «Суміжні штати» розташо¬вані в помірному і субтропічному поясах. Межа між ними проходить між 35° та 40° пн.ш. Гавайські острови і південь Флориди — це вже тропіки. Східні території «суміжних штатів», де знаходиться більша частина рівнинних земель, добре зволожені і практично не знають посух. Умовною межею між вологим сходом і посушливим заходом можна вважати 100° зх.д., вздовж якого річна сума опадів становить приблизно 500 мм. Посушливі південно-західні штати мають можливості для штучного зрошення. Важливою є наявність масивів родючих ґрунтів — субтропічних червоноземів, чорних та кашта¬нових ґрунтів великих північноамериканських степів — прерій. Природна родючість ґрунтів значно поліпшена людиною.
У свій час Аппалачі і Кордильєри являли собою важкопрохідний бар'єр для колоністів. Зараз вони мають сучасну транспортну інфра¬структуру. Морські бухти Бостона, Нью-Йорка, Делаверська та Чеса-пікська затоки на Атлантичному узбережжі, затоки П'юджет-Саунд, гирло річки Колумбія і затока Сан-Франциско на Тихоокеанському узбережжі створюють зручні умови для мореплавства. Великі озера зв'язані з океаном через річку Св. Лаврентія і басейн Міссісіпі.
США мають чимало місць з унікальними ландшафтами. Особли¬ве місце серед них займають національні парки (їх більше п'яти десятків). Багато з них набули світової слави: Єллоустоунський, Йосемітський, Секвоя, Великий Каньйон та інші. Перший націо¬нальний парк — Єллоустоунський,. було створено ще в 1872 р. Зараз загальна площа природних об'єктів, що охороняються, досягає 30 млн га.
В США витрачаються дуже значні кошти на охорону природного середовища. Проте внаслідок величезних розмірів матеріального виробництва і транспортного парку ця країна має ще багато проб¬лем, пов'язаних із забрудненням повітря, вод і земель. Головними з них є «кислотні дощі», пестицидне забруднення, зниження рівня ґрунтових вод у посушливих районах, вітрова і водна ерозія, а також проблеми стічних вод і радіоактивних відходів. Найбільш забруд¬неним вважається природне середовище великих урбанізованих територій.

 

Клімат

 

Клімат на території США переважно помірний і субтропічний континентальний. На Алясці (ар¬ктичний клімат) середня температура січня становить -25°С, на півострові Флорида +20 °С. Середня температура липня на західному побережжі коливається від +14°С до +22°С, на східному — від + 16°С до +25°С. На американських курортах практично круглий рік літо. Температура нижче 0°С взимку по всій території, окрім Каліфорнії, Флориди і Гавай¬ських островів. Найбільша кількість опадів випадає на Гавайських островах (10000 мм в рік), найменше — в пустелі Мохаве (менше 100 мм).

 

Флора

 

Лісами зайнята третя частина території країни, Так, на півдні Аляски виростають обширні хвойні ліси, решта частини штату покрита переважно тундрою з мохами і лишайниками. Центральній частині країни притаманна змішана лісова рослинність (ялина, сосна, дуб, ясен, береза). Для півночі східного побережжя характерні кедрові, соснові, листяні ліси. На півдні рослинність набуває субтропічного характеру — тут з'являються магнолії, каучуконоси. Побережжя Мек¬сиканського затоки покрите мангровою рослинністю. Західна частина країни є регіоном пустель і напівпустель, для яких характерні юка, чагарники і напівчагарники. У пустинних районах росте багато кактусів і сукулентів. У Каліфорнії поширені цитрусові, різні пальми. Сьєрра-Невада вважається краєм гігантських секвой.

 

Фауна

 

Тваринний світ також відрізняється залежно від ре¬гіону. Так, в північних районах мешкають ведмеді, рисі, олені, земляна білка. На побережжі Аляски водяться мор¬жі і тюлені. На сході зустрічаються грізлі, оле¬ні, лисиці, вовки, скунси, борсуки, велика кількість птахів, серед яких пелікан, фламінго, зимородки, також тут є алігатори, безліч змій. На Великих рівни¬нах зустрічаються в основному копитні, стада бізонів. В гірських районах мешкають лось, вилоріг, гірський козел, ведмеді, вовки. У пустинних районах — рептилії, дрібні ссавці, гризуни.

 

Річки і озера

 

Головні річки — Міссісіпі, Міссурі, річка Св. Лаврентія, Колумбія. Колорадо. Найбільші озера – це прикордонні з Канадою Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо, а також Велике Солоне озеро.

 

Населення

 

За кількістю жителів США поступаються лише Китаю та Індії, але значно відстають від них. Середня густота населення становить 28 чоловік на 1 км кв. Дуже слабо заселені Аляска (0,6 чоловіка на 1 км кв), а також Гірські штати і Великі рівнини. Високою є густота населення в місцях концентрації великих міст, де міські агломерації, зливаючись одна з одною, утворили гігантські мегалополіси.
Найбільша міська зона (Північно-східний мегалополіс, або Бос-ваш) склалася на Атлантичному узбережжі між Бостоном і Вашинг¬тоном, її протяжність — 960 км, площа — 130 тис. км кв, середня густота населення — 325 чоловік на 1 км кв. Тут зрослися чотири десятки агломерацій (метрополітенів) з населенням понад 42и млн чоловік. Серед метрополітенів такі гіганти, як Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор і Вашингтон. Поступово складаються ще три мегалополіси: 1) в Каліфорнії — від Сан-Франциско через Лос-Анджелес до Сан-Дієґо; 2) в Приозер'ї — від Мілуокі через Чикаго і Клівленд до Шттсбурґа; 3) в штаті Техас — від Далласа — Форт-Уерта до Х'юстона. Такі ж процеси можна спостерігати в районі Аппалачського Підмонта, у південно-східній Флориді і на узбережжі Ґалфу.
Демографічна ситуація в США є типовою для високорозвинених країн: низький природний приріст, переважання частки жінок у | статевій структурі, «постаріння» населення, велика частка працю¬ючих економічно самостійних жінок, знедрібнення сімей.
Специфічними для США є проблеми імміграції, формування американського етносу, характеру міських і позаміських територій.
Імміграції в США належить виняткова роль. США були створені І переселенцями і зараз жодна країна світу не приймає стільки [ іммігрантів, як вони. З 1820 p., коли вперше почалася реєстрація прибулих, по 1993 р. включно на цю територію переселилося 61 млн чоловік. За переписом 1990 p., 20 млн громадян США народилося за межами цієї країни. Пік імміграції припав на початок XX ст. Але після другої світової війни її розміри знову зросли і на межі 80-х і 90-х років були поставлені нові рекорди (1991 р. — 1,8 млн іммігрантів при природному прирості в 1,9 млн чоловік). Передба¬чалося, що в 90-х роках в середньому в країну прибуватиме до 900 тис. іммігрантів щороку.
Серед іммігрантів нині найбільшу увагу привертають три групи. Це політичні іммігранти, спеціалісти вищої кваліфікації і некваліфікована робоча сила. Розміри політичної імміграції (100-400 тис. чоловік на рік) коливаються залежно від політичної ситуації в світі. Підготовка кадрів вищої кваліфікації успішно здійснюється власною системою освіти. Одночасно щороку до США мігрує 30-60 тис. вчених і висококваліфікованих спеціалістів, підготовлених в інших країнах. Їх приваблюють висока заробітна платня і можливості ефективної наукової діяльності. Як «імпортер інтелекту» США не мають собі рівних у світі. Спершу такі спеціалісти вербувалися в Західній Європі, в першу чергу у Великобританії, зараз — переважно в країнах Азії та Латинської Америки. Найбільшою за кількістю є третя група іммігрантів — некваліфікована робоча сила. За її рахунок США завжди мали і продовжують мати достатню кількість низькооплачуваних робітників у всіх галузях господарства.
Імміграція в США розглядається як позитивне явище, що урізно¬манітнює можливості країни. Двері в країну шляхом всілякого роду регулювань та обмежень відчиняються то ширше, то вужче залежно від внутрішніх потреб.
Формування американського етносу — тривалий і складний процес, що продовжується і зараз. Початковими його елементами були євро¬пейські переселенці, аборигени-індіанці і негри-раби з Африки. Панівне становище займали європейці переважно з Північно-Західної Європи (англійці, ірландці, валійці, голландці, скандинави). Найбільше серед них було вихідців з Британських островів, що забезпечило зверхність англійської мови та культури. Європейці швидко перемішувалися між собою. Так виникла уява про США як
своєрідний «плавильний тигель (казан)», в якому вже друге поколін¬ня іммігрантів вважало себе «стовідсотковими» американцями.
З кінця XIX ст. серед іммігрантів стали переважати вихідці з Південної та Східної Європи (італійці, греки, чехи, поляки, росіяни, українці та інші). Нові переселенці помітно відрізнялися від по¬передніх своєю мовою і культурою, але і вони, якщо не в другому, то в третьому поколінні, повністю злилися з ними.
Після другої світової війни структура іммігрантів змінилася ще більш істотно. Якщо в 1901—1920 pp. 85 % прибулих були з Європи, то в 1980—1990 pp. 49 % становили вихідці з Латинської Америки (мексиканці та жителі Карибського басейну) і 38 % — вихідці з Азії (корейці, китайці, в'єтнамці, філіппінці та ін.). Істотні мовні й культурні відмінності доповнилися ще й расовими. Латиноаме¬риканці та азіати прагнуть селитися компактними групами у великих містах і зберігати свою етнічну відокремленість. Звідси питання: чи будуть майбутні США конгломератом етносів, чи американський «плавильний казан» переплавить і це покоління мігрантів. Досі, на відміну від Латинської Америки, раси в США не змішувалися між собою.
Про розміри української еміграції в США дають уяву такі факти. В 1877—1911 pp. в США переселилися приблизно 700 тис. українців, в основному з теперішніх західних областей. Це була трудова се¬лянська еміграція. Проте, на відміну від Канади, українці в США осідали в містах, бо роздача «вільних» земель вже закінчилась. Пра¬цювали вони, як правило, на шахтах та фабриках. Цей факт зумовив їх більш швидку асиміляцію. Після другої світової війни в США переселилися ще 100 тис. українців — політичних мігрантів і так званих «переміщених осіб». В 1990 р. 740 тис. американців заявили, що серед їхніх предків були українці. З них 165 тис. і зараз володіють українською мовою, а 100 тис. спілкуються нею в сім'ї. Проживають американці українського походження здебільшого на Північному Сході, а серед міст — у Нью-Йорку, Чикаго та Філадельфії. Є в США і сучасні емігранти — євреї з України. Найвідомішим їх осередком став район Брайтон-Біч у Нью-Йорку.
Усіх вихідців з Європи американська статистика об'єднує понят¬тям «білі». Крім них розрізняють «чорних» (це негри) та «інших» (азіати, індіанці, ескімоси, алеути — тобто монголоїди). Виділяють також «іспаномовних» — вихідців з Латинської Америки, серед яких можуть бути представники всіх рас. За переписом 1990 р. «білих» було 190 млн чоловік, «чорних» — 30, інших — 9 (з них аборигенів — 2 млн і азіатів — 7 млн) та іспаномовних — 22 млн чоловік.
США — найбагатша країна світу з дуже високим рівнем розвитку людини і рівнем її життя. Але соціальні протиріччя в цій країні більші й гостріші, ніж у високорозвинених країнах Західної Європи.
Нерідко вони забарвлені расовими та етнічними відмінностями. Згідно з офіційними даними, в 1995 р. 39 млн, або 15 % американців жили поза «межею злиденності». Переважають серед них «бідні білі», але відносно гіршими є умови життя негрів та іспаномовних.
Як культурний регіон, США є молодим. У ньому синтезувались англійська мова і культура з культурною спадщиною переселенців з інших країн. За своїм характером це міська, стандартизована і техні¬зована масова культура. Вирішальну роль в її становленні відіграли преса, радіо, кіно і телебачення, а також автомашина і нині комп'ю¬терна техніка. Сучасний вплив американської культури в світі дуже значний, але в інших країнах її сприймають не елітні, а середні верстви населення.
Міста США, порівнюючи зі Старим Світом, молоді. Характерні їхні риси: прямокутне планування, розмежування вулиць на житлові й торгові, наявність ділового центру — «даунтауна» або головної вулиці — «мейнстріт», торгових і розважальних центрів. У великих містах даунтауни — це величезні території, спеціалізовані за своїми функціями — адміністративною, діловою, торговою, розважальною. Забудова даунтаунів висотна. Чим більше місто, тим більше висотних будинків і тим вони вищі. Хмарочоси вже існують у багатьох країнах і на всіх континентах, але вперше вони з'явилися в США і довгий час були їх специфічною ознакою.
Міське розселення в США пережило в другій половині XX ст. швидкий процес субурбанізації, або втечі в передмістя. Суть цього явища полягала в швидкому переміщенні населення і робочих місць з офіційних меж міста в передмістя. Зараз у передмістях живе 2/5 американців і зосереджена така ж частка робочих місць. Субурбанізація мала й свої соціальні наслідки. В передмістя переселялись тільки заможні сім'ї. Це «одноповерхова Америка», дуже благополуч¬на за своїм виглядом і достатком. На противагу цьому внутрішні зони офіційних міст, між даунтауном та передмістям, з їх багатопо¬верховими кам'яними будинками, хаотичним переплетінням селитебних, виробничих, транспортних і складських територій перетво¬рилися на осередки бідних верств населення: «бідних білих», негрів та іспаномовних. Частка негрів та іспаномовних у Нью-Йорку, Балтіморі, Вашингтоні, Детройті, Чикаго, Сент-Луїсі, Х'юстоні і Лос-Анджелесі в їх офіційних межах коливається від 45 до 75 %. Внутрішні зони великих міст заслужили в США славу районів негрів, соціальних і расових конфліктів, злочинності та корупції.
Згідно з реаліями субурбанізації сучасні міські утворення в США поділяються на три типи: сіті, метрополітенський статистичний ареал (МСА) і консолідований MCA (KMCA). Сіті — це місто в його офіційних межах. Метрополітен — сіті з його передмістями, тобто те ж саме, що агломерація. Консолідований метрополітен — це два або більше метрополітенів, що зрослися.
Відповісти на запитання, скільки населення в тому чи іншому місті, — непросто. Так, власне Нью-Йорк — це 7,3 млн чоловік, метрополітен Нью-Йорка — 8,6, а консолідований метрополітен Нью-Йорка — це 19,6 млн чоловік. Для Чикаго, відповідно, 2,8, 7,7 та 8,5, для Лос-Анджелеса — 3,5, 9,1 та 15,3 млн чоловік. Якщо орієнтуватися на офіційні межі, то в США дев'ять міст-мільйонерів. Якщо ж враховувати фактичний стан, то метрополітенів-мільйонерів 53 і їх кількість зростає. Чимало метрополітенів перетнули кордони двох, а то й трьох штатів. Деякі носять подвійну, а то й потрійну назву, яка включає назви головних ядер, що злилися. Часто назви маленьких, але всесвітньо відомих міст важко знайти на карті. Вони зберігають свою назву та офіційний статус сіті, але давно вже інтег¬ровані в метрополітени. Так, Кембридж, в якому знаходяться Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут, є нічим іншим, як одним з передмість Бостона і являє з ним одне ціле.
Містами в США вважаються всі населені пункти, в яких проживає понад 2500 чоловік, всі інші — сільськими. За таких умов 3/4 аме¬риканців класифікуються як міські жителі і 1/4 (62 млн чоловік в 1990 р.) — як сільські. Серед останніх лише 5 млн живуть на фермах (фермерське населення невпинно зменшується, 50 років тому на фермах жило 30 млн чоловік), решта живе в компактних поселеннях, працює не в сільському господарстві, а у вторинній чи третинній сферах, має міські побутові умови і веде міський спосіб життя. Це теж переважно «біла», одноповерхова і благополучна Америка. Чисельність її населення не зменшується, а навпаки, зростає за рахунок міграції з метрополітенів. За таких умов поняття «сільська місцевість», «сільські населені пункти» і «сільські жителі» значною мірою втратили в США свій сенс. Фактично населення поділяється на метрополітенське, позаметрополітенське і фермерське.
 
перейти до:
Категорія: Географія 10 клас | Додав: morozallaiwanowna | Теги: географія 11 клас, країни світу, США. Сполучені Штати Америки
Переглядів: 66 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]