Головна » Файли » Географія 10 клас

США. Південь
07.02.2016, 12:37

 

За своїми природними характеристиками Південь багатший від Півночі. В минулому рабство, а потім його пережитки стримували розвиток цієї частини США. Швидкі позитивні зміни на Півдні після другої світової війни стали можливими внаслідок пов¬ної заміни пережитків рабства ринковими відносинами. Перевагами Півдня є його природні умови та ресурси, дешевша і менш організована робоча сила і більш сприятливий «діловий клімат».
Сучасна структура господарства Півдня формувалася поступово і продовжує змінюватися і зараз. До початку XX ст. Південь був суто аграрною територією. Його індустріалізація почалася з сировинних галузей або тих, які орієнтуються на дешеву робочу силу. Проми¬словість Півдня здобула репутацію відсталої за своєю структурою, насиченою трудомісткими галузями з низькою заробітною платою, низьким технічним рівнем і темпами розвитку. Проте з 50-х років тут все ширше почали розвиватися новітні наукоємні галузі та пос¬луги. Значну роль у цьому процесі відіграють воєнно-промисловий комплекс та урядові воєнні контракти. На Півдні багато військових баз і зосереджено 3/4 американських військовослужбовців. Обслуго¬вування їх є важливим елементом життя в штатах Вірджинія, Північна Кароліна, Джорджія, Флорида і, особливо, Техас.
Південь і Північ займають приблизно однакову територію, але населення на Півдні менше, нижчою є його густота, порівняно мало великих метрополітенів. Частка Півдня в населенні США становить 35 %, а у виробництві ВНП — 32 %.
Враховуючи природне середовище, історичне минуле і сучасні особливості розвитку, територію Півдня поділяють на Старий Пів¬день і три його «окраїни»: Південний Захід, Верхній Південь і Флориду. В XIX ст. головною частиною Півдня був Старий Південь з його рабовласницькими плантаціями і бавовництвом. Розвиток «окраїн» відбувався пізніше і за більш сприятливих обставин: рабст¬во і пережитки рабовласництва ніколи не були тут надто силь¬ними.

Південний Захід. Район охоплює територію штатів Техас і Оклахома, частково Арканзас та Луїзіану. Його ще називають Новим Півднем, бо Техас було відібрано у Мексики тільки в 1845 p., a Оклахома до 1881 р. залишалася так званою «індіанською терито¬рією». Рабство і його пережитки на Південному Заході були поширені слабо. Місцеве бавовництво базувалось не стільки на праці негрів-рабів, скільки на ще більш дешевій робочій силі нелегальних іммігрантів з Мексики. І зараз частка іспаномовного населення в районі вища від середньої в країні.
Головним штатом Південного Заходу є Техас. За площею він займає перше місце серед «суміжних штатів» (692 тис. км кв, що більше від площі всього Приозер'я). За кількістю населення (18 млн чоловік) він поступається лише Каліфорнії. Завдяки своїм розмірам і швидкому зростанню Техас за багатьма економічними показни¬ками займає провідні місця в США і за ним утвердилася слава «третього штату» країни після Каліфорнії і Нью-Йорка.
Південний Захід є одним з найбагатших і швидкозростаючих районів CШA. В національному масштабі він виділяється великим сільсько¬господарським потенціалом, нафтогазовим комплексом виробництв, наукоємними галузями. Південний Захід — це стик південних рівнин і Примексиканської низовини. Тут розводять велику рогату худобу і овець, вирощують пшеницю, сорго, сіяні трави, бавовник і рис. Значна частина земель зрошується. Пониззя річки Ріо-Ґранде — зона цитрусових і овочівництва. Штат Техас є лідером за розмірами природних пасовищ, поголів'ям великої рогатої худоби (15 млн голів) і вирощуванням бавовнику.
Нафта і природний газ басейнів Ґалф і Мідконтинент стали основою величезного нафтогазового комплексу — найбільшого в США і в світі. Він включає видобуток нафти і природного газу, нафтопереробку і очистку газу, нафтогазохімію, електроенергетику, енергоємні виробництва і відповідне машинобудування. Тут зосеред¬жено 2/5 потужностей нафтопереробки США, виробляються синтетичний каучук, органічні напівпродукти для виготовлення синтетичних волокон і пластмас, сірчана кислота, мінеральні добри¬ва тощо. Штату Техас належить перше місце за виробництвом елек¬троенергії (250 млрд кВт • год). На узбережжі Ґалфу виготовляють глинозем і виплавляють металічний алюміній. Серед машинобудів¬ної продукції — устаткування для видобування нафти і природного газу, їх переробки і транспортування (бурове обладнання, помпи, компресори, резервуари тощо), машини для хімічної промисловості.
Сільське господарство і нафтогазовий комплекс — традиційні старі виробництва Південного Заходу. Після другої світової війни харак¬терним для району став розвиток новітніх наукоємних галузей. За розмірами урядових воєнних контрактів Техас поступається тільки
Каліфорнії, значними є вони і в штаті Луїзіана. Техасу належить одне з провідних місць і в наукових дослідженнях.
Економічний розвиток Південного Заходу супроводжувався зрос¬танням двох міських утворень — Х'юстона і Далласа — Форт-Уерта (відповідно 4,1 та 4,4 млн жителів у консолідованих метрополітенах). Х'юстон лежить на узбережжі Мексиканської затоки і є уособленням нафтогазового комплексу і району Ґалф. У ньому багато штаб-квар¬тир нафтогазових корпорацій. Він є найбільшим у США центром нафтопереробки, нафтогазохімії і відповідного машинобудування. Це також великий порт. У місті більше двох тисяч кілометрів магістральних трубопроводів (звідси і прізвисько «Миска з макаро¬нами»). Х'юстон став відомим також тим, що поруч створено Центр управління пілотованими космічними польотами і здійснюється під¬готовка корпусу американських космонавтів.
Даллас і Форт-Уерт розташовані у внутрішній частині району на стику Ґалфу і Мідконтиненту та на стику зон бавовництва і пасо¬вищного тваринництва. Це своєрідна фінансово-банківська і торгова столиця Південного Заходу (банки, страхові компанії, торгівля нерухомістю, товарні біржі бавовни і м'яса). Консолідований метрополітен є важливим вузлом авіаційних сполучень і великим промисловим центром. Значну роль в ньому відіграють як старі (м'ясопереробка, олійна, пошиття жіночого одягу, виробництво обладнання для нафтогазового комплексу, бавовництва та іригації), так і нові галузі: виробництво обладнання для торгівлі, сфери послуг і побуту, електротехнічне та електронне машинобудування і, особливо, авіаракетно-космічна промисловість.
Консолідований метрополітен став головним одержувачем уря¬дових воєнних контрактів не тільки на Південному Заході, а й на всьому Півдні. Його підприємства виробляють електронні компо¬ненти і військові системи зв'язку, літаки-винищувачі і вертольоти, ракетну техніку.
Даллас — Форт-Уерт і Х'юстон є найбільшими культурними і науковими центрами Південного Заходу. Свою молодість вони ком¬пенсують багатством і сучасними престижними напрямками діяль¬ності. В них багато наукових, культурних і спортивних закладів, їх даунтауни мають красиву висотну модерну забудову і притягують багато відвідувачів.
Місто Остін — столиця штату Техас з розташованим у ньому Техаським університетом, у 80-х роках перетворилось на важливий осередок електроніки та інших наукоємних виробництв і послуг, своєрідну «Силіконову прерію» з чималою кількістю підприємств і дослідних лабораторій.

Верхній Південь. Назва цієї «окраїни» пов'язана з тим, що вона лежить вверх за течією Міссісіпі і Огайо. Більшу частину її займають Аппалачі та їхні західні передгір'я. В адміністративному плані це штати Західна Вірджинія, Кентуккі й Теннессі та їх найближче оточення.
Район називали також «Прикордонними штатами», бо він розта¬шований на межі Півночі США та Старого Півдня. Бавовнику тут не було, а рабство мало патріархальний характер.
Верхній Південь, в першу чергу його гірські частини, прозвали «глухим закутком». У XX ст. він вступив одним з найменш розви¬нутих у США. Характерними для нього були низький рівень урбані¬зації, наявність кризових галузей, низькі доходи і високе безробіття. Символами його були кам'яне вугілля, тютюн сорту барлей, віскі та заводські (породні) коні.
Сільське господарство Аппалачів і зараз відзначається поширенням бідних дрібних ферм. Тільки в степах рівнинної частини штатів Кен¬туккі та Теннессі розміри і товарність ферм вищі.
В національному масштабі найважливіша галузь Верхнього Півдня — гірничовидобувна. Південноаппалачські басейни дають 2/5 вугілля країни. Обробна промисловість до останнього часу була хоча й різноманітна, але невелика за обсягом. У 80-ті роки в районі виникли нові підприємства, причому не тільки американських, а й японських автомобільних та електронних корпорацій. Вони виготов¬ляють автомобілі і авточастини, електронні компоненти і системи, електротехніку (нагрівачі, морозильники, кондиціонери тощо).

Особлива роль на Верхньому Півдні належить комплексу долини річки Теннессі. Його будівництво почалося в 30-х роках і мало на меті боротьбу з повенями, створення умов для судноплавства і вироб¬ництво електроенергії. Річка Теннессі спадає з Аппалачських гір і є найдовшою і найбагатоводнішою притокою річки Огайо. Влітку вона майже пересихала, але весною під час циклонічних злив була причиною катастрофічних повеней на Нижній Міссісіпі. Тепер стік повністю зарегульовано, а річка стала важливим судноплавним шля¬хом. Додатково споруджено канал Теннессі — Томбіґбі, який дає найкоротший вихід аппалачському вугіллю в Мексиканську затоку. В басейні Теннессі побудовано 39 ГЕС сумарною потужністю 4 млн кВт. Згодом вони були доповнені АЕС і вугільними ТЕС. Сучасне виробництво електроенергії перевищує 100 млрд кВт • год на рік.
Комплекс долини Теннессі побудований державою і є її влас¬ністю. Головними споживачами електроенергії стали атомна і хімічна промисловість (державні лабораторії та підприємства в Оак-Ріджі та Ейкені), фосфатне виробництво. Частина електроенергії продається приватним фірмам.
Найбільшим містом Верхнього Півдня є Нашвілл. Він має різно¬манітні виробництва, але більш відомий як «Афіни Півдня» і «Місто музики». В ньому знаходяться численні компанії звукозапису, їхні студії і видавництва.
На півдні району в звивині річки Теннессі розташоване місто Хантсвілл. Після другої світової війни в ньому було створено центр ракетних і космічних досліджень. Тут спроектовано ракети, які вивели на орбіту перших американських космонавтів, і ракету, яка доставила американських космонавтів на Місяць. Навколо Хантс-вілла розташувалися дослідні й виробничі об'єкти, ракетобудівні заводи, комплекси для випробування ракет.
Південні Аппалачі відомі своїми рекреаційними ресурсами. Серед визначних пам'яток Долина Блакитних гір, Мамонтова печера, національний парк Ґрейт-Смокі-Маунтінс. Популярність їх в США викликана як їх власними позитивними якостями, так і близькістю до Північно-східного мегалополіса і Приозер'я.

Флорида. Штат Флорида належить до тих, які зростали найшвид¬шими темпами після другої світової війни. З 1950 по 1994 р. його населення збільшилося з 2,8 до 14 млн чоловік. За цим показником він зайняв четверте місце після штатів Каліфорнія, Техас і Нью-Йорк. Це пов'язано з розвитком як традиційних — вирощування цитрусових, курортно-туристський бізнес, видобуток фосфоритів, так і нових галузей.
Освоєння Флориди почалося лише у 80-х роках XIX ст., тобто вже після скасування рабства. Флорида, разом з Каліфорнією і Техасом, має найсприятливіші кліматичні умови в межах «суміжних штатів». Це вологий район на кордоні субтропіків і тропіків. Моно¬полія на певний тип клімату стала важливим чинником розвитку штату.
Сільське господарство Флориди спеціалізується на вирощуванні апельсинів. Збір їх щороку досягає 6 млн т (80 % збору в США). Майже 4/5 врожаю переробляється на місці на соки або консерво¬вані продукти. Вирощують також цукрову тростину, овочі й квіти. Штат виділяється розмірами оранжерейного і тепличного господар¬ства.
Курортно-туристичний бізнес має для Флориди ще більше значення, ніж цитрусові. Прибутки від нього перевищують прибутки від сільського господарства в багато разів. Курортників і туристів (щорічна кількість їх перевищила вже 40 млн чоловік) приваблюють м'який клімат, розкішна рослинність і чудові пляжі східного узбережжя, є кілька національних парків, океанаріумів і розважальних комплексів.
Значну роль у господарстві штату відіграє видобуток фосфоритів. Обробна промисловість у минулому розвивалася повільно. Основни¬ми її галузями були переробка сільськогосподарських продуктів (фруктів, овочів, цукрової тростини) і фосфоритів. Зараз на перше місце вийшли наукоємні виробництва і послуги. В середині 90-х років штат Флорида займав п'яте місце за розмірами урядових воєнних контрактів, а за витратами на наукові дослідження —десяте місце в США.
На мисі Канаверал, який отримав назву «космічного берега», споруджено Центр випробування і запусків космічних ракет (кос¬модром). Звідси стартують всі американські космічні апарати з людиною на борту. Поруч розташований військовий ракетний полігон. Серед промислової продукції штату — засоби зв'язку, вій¬ськові комунікаційні системи, електронні компоненти, рентгенів¬ська апаратура, пошукові і навігаційні прилади, наукові інструменти тощо.
Найбільшим міським утворенням Флориди є консолідований метрополітен Маямі (3,4 млн жителів). Це перш за все курорт світового масштабу. Важливою є його роль також і в фінансово-торгових операціях та повітряних зв'язках з Латинською Америкою. Серед інших — місто Орландо, розташоване поруч з мисом Канаверал, — осередок космічних досліджень та авіаракетно-космічних підприємств. В його передмісті тематичний парк і розважальний комплекс «Дісней-уорлд» — одна з основних принад туристів у США.
Для населення Флориди характерна значна частка іспаномовних, включаючи вихідців з Куби, та осіб пенсійного віку з північних штатів.

Старий Південь. Старий Південь лежить на Приатлантичній і Примексиканській низовинах. Він простягнувся від Вірджинії до Техасу, включаючи повністю або частково територію восьми штатів. Поняття «Старий Південь» стосується тієї частини Півдня США, де рабство і його пережитки існували в найвиразнішій формі. У свою чергу рабство було тісно пов'язане з культурою бавовнику і Старий Південь територіально збігається з колишнім «Бавовницьким Півднем». Механізація вирощування бавовнику в другій половині XX ст., скорочення його посівних площ і переміщення посівів з південно-східних у південно-західні штати стали одним з важливих чинників ліквідації кабальної оренди і пережитків рабовласництва в цілому.
Кінець XX ст. характеризується разючими змінами і швидкими темпами економічного зростання на Старому Півдні. Проте і зараз це найвідсталіша частина країни як в економічному, так і в соціаль¬ному відношеннях. Частка негрів у населенні Старого Півдня дося¬гає 1/4, проти 12 % у середньому в країні. Рівень урбанізації, освіти, медичного обслуговування, доходів населення і, відповідно, вартості робочої сили тут є нижчим від середніх показників у США.
Традиційними сільськогосподарськими культурами району є ба¬вовник, тютюн, арахіс і цукрова тростина. Роль зернових незначна, головним чином це рис. Різке зменшення посівів бавовнику дало змогу розширити земельну площу під травами, іншими культурами і плантаційним розведенням лісу. Розвинулось м'ясне тваринництво, зокрема вирощування молодняку великої рогатої худоби. Старий Південь став головним районом бройлерної промисловості і вироб¬ництва яєць. Виникли значні ареали посівів сої, збільшилось товарне вирощування фруктів, особливо персиків, і ранніх овочів на ринки Північного Сходу.
Базою обробної промисловості Старого Півдня були технічні сільськогосподарські культури і дуже великі лісові ресурси. Традиційними галузями залишаються харчова (м'ясопро¬дукти, арахісове масло, бавовняна олія, безалкогольні напої), тютю¬нова, текстильна, швейна, трикотажна, килимова і зв'язана з ними хімічна (особливо виробництво синтетичних волокон, барвників), деревообробна, меблева і целюлозно-паперова, а також виготовлен¬ня відповідних машин і обладнання. Має місце виготовлення техніки для сільського господарства і лісозаготівель. Новими для Старого Півдня слід вважати електро- і транспортне машинобуду¬вання, вироби з гуми і пластмас, наукоємні (переважно воєнні) виробництва і послуги.
Підприємства традиційних галузей розкидані по всьому району. Найбільша їх концентрація утворилася на Аппалачському Підмонті вздовж «лінії водоспадів» з їх дешевою енергією і залізниці, яка з'єднала Нью-Йорк з Новим Орлеаном. В цьому відношенні пока¬зовим є 300-кілометровий відрізок Підмонту штатів Північна і Південна Кароліна. Це один з найбільших і найважливіших промислових районів США. Малі розміри виробництва, розпороше¬ність сировинної бази та орієнтація на дешеву й неорганізовану робочу силу зумовили розміщення підприємств у дрібних поселен¬нях. Поступово щільність їх стала настільки значною, що район вважають одним великим «дисперсійним містом». Найбільшими в ньому є метрополітени Ґрінсборо і Ґрінвілла. В Ґрінсборо багато штаб-квартир текстильних і тютюнових корпорацій. Неподалік від нього виник «науковий трикутник» Ролі-Дарем — зосередження електронних і медичних лабораторій і спеціалізованих дослідниць¬ких установ.
Головними міськими утвореннями Старого Півдня є Новий Орле¬ан і Атланта (відповідно 1,3 та 3,3 млн жителів).
Новий Орлеан лежить у дельті Міссісіпі. Його «золота доба» в XIX ст. була пов'язана з розквітом плантаційно-рабовласницької системи, «бавовницького поясу» і судноплавства на Міссісіпі. Після скасування рабства місто втратило своє значення центру Півдня, його розвиток різко сповільнився.
Транспортні функції залишаються головними в економіці Нового Орлеана. Його порт за вантажообігом (понад 130 млн т) є найбільшим у США і одним з найбільших у світі. Хінтерланд порту охоплює величезну територію внугрішніх США між Аппалачськими і Ске¬лястими горами. В імпорті переважають хімікати, какао-боби, кава і нафта, в експорті — зерно та інше продовольство з Середнього Заходу і нафтопродукти. Найбільші зв'язки порт має з країнами Латинської Америки.
Промисловість Нового Орлеана пов'язана з його портовою діяль¬ністю (харчова, нафтохімічна, нафтопереробна, суднобудівна). Новий Орлеан та його оточення стали східним краєм нафтогазового комплексу Ґалфу. Береги Міссісіпі між Новим Орлеаном і Батон-Ружем перетворилися на суцільну смугу нафтопереробних і нафтохі¬мічних заводів. Поруч з Новим Орлеаном розташовані два важливі комплекси космічної промисловості США — ракетоскладальний і попередніх випробувань ракет.
Новий Орлеан заснували французи. Пізніше сюди переселялися французи з Канади і островів Вест-Індії. Культура, що виникла внаслідок змилування французьких та негритянських елементів, на¬клала глибокий відбиток на все життя міста. Старі французькі квар¬тали з їх своєрідною архітектурою і звичаями та музей джазу приваб¬люють туристів.
Атланта розташована там, де перетинаються шляхи з Приатлантичної в Примексиканську низовину і на Флориду. Завдяки вигідному географічному положенню місто перетворилося не тільки на важливий транспортний вузол, а й на сучасний центр всього Південного Сходу США. Аеропорт Атланти конкурує з Чикаґським, у місті з'єднуються багато наземних магістралей. Атланта є головним фінансово-торговим і обслуговуючим центром Південного Сходу і виконує широкі комунікаційні, культурні і спортивні функції. Це місце проведення національних і міжнародних нарад з відповідною інфраструктурою і сучасною забудовою. В 1996 р. в Атланті відбулися Літні Олімпійські ігри. В промисловості Атланти найбільшу увагу привертає транспортне машинобудування. Тут три автоскладальні заводи, в місті виробляють авіадеталі, військові літаки-розвідники, ракети. Атланта є батьківщиною напою кока-кола, тут знаходиться штаб-квартира корпорації «Кока-Кола».
Категорія: Географія 10 клас | Додав: morozallaiwanowna | Теги: географія 10 клас, США.Південь.країни світу
Переглядів: 42 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]