Головна » Файли » Захист Вітчизни 11 клас дівчата

Актуальна епідеміологія
27.02.2016, 15:18

Статевий герпес

Існує два види вірусу герпеса. При зараженні вірусом I типу, герпес з’являється на обличчі у вигляді дрібних пухирців, а при вірусі II типу – на статевих органах. Статевий герпес передається під час статевого контакту. Хвора людина є джерелом інфекції до тих пір, поки не відпаде герпесний струп.

Інкубаційний період розвитку хвороби від 2 до 20 днів. У людини виникає лихоманка, біль і неприємні відчуття в області висипання. Через 2-3 тижні ранки загоюються, але вірус залишається в організмі. Хвороба має рецидивуючий характер. Її загострення може бути наслідком переохолодження; інфікування іншим збудни­ком, що веде до зниження опірності організму; виник­нення стресової ситуації, або просто наслідком статевого контакту.

Статевий герпес – дуже розповсюджена хвороба. В США кожен рік реєструється приблизно 600 тис. нових захворювань на герпес, понад 30 млн. американців страждають від цієї хвороби. Відповідних статистичних даних щодо України немає. У 50-70% інфікованих статевим герпесом немає симптомів і навіть підозри на хворобу. Найбільш поширена вона серед гомосексуалістів (46%), безпритульних (60%) і повій (80%). У жінок хво­роба зустрічається приблизно в п’ять разів частіше, ніж у чоловіків.

На жаль, методи лікування розроблені ще недос­татньо, а існуючі не гарантують повного одужання.

Трихомоніаз

Збудник – найпростіші одноклітинні мікроорганізми (піхвові трихомонади), що мають джгутики. У вологому середовищі (рушники, губки тощо) вони зберігають свою життєздатність протягом 1-2 годин.

Шляхи зараження – зараження трихомоніазом відбувається, як правило, статевим шляхом і лише в окремих випадках – нестатевим: через предмети, якими користується хвора людина.

Симптоми. Інкубаційний період триває від 3 до 11 днів. Розвитку захворювання сприяють різні запальні процеси сечостатевої системи. Ознаки трихомоніазу: у чоловіків можуть бути виділення із сечовивідного каналу – дуже мізерні або навпаки значні. Іноді свербіж, різі, неприємні відчуття в області сечовивідного каналу. Трихомоніаз у жінок протікає частіше з більш вираженими симптомами, ніж у чоловіків. Виникає почуття жару та свербежу в області піхви, зовнішніх статевих органів, з’являються рідкі пінисті виділення із піхви. Невчасне звернення до лікаря сприяє переходу гострого трихомоніазу в хронічну форму. При цьому після відносного благополуччя періодично виникають загострення, що супроводжуються неприємними від­чуттями в області сечовидільного каналу, виділеннями, помірною різзю при сечовипусканні.

Лікування. Трихомоніаз – виліковна хвороба, важливо одночасне лікування обох партнерів.

Хламідіоз

Збудник – мікроорганізм, що називається Хламідія трихоматіс. Уражаються переважно органи сечостатевої системи. Шлях зараження – в основному статевий.

Симптоми. Хвороба проявляється через 1-4 тижня після інфікування. Відмічаються дискомфорт при сечовипусканні, біль внизу живота та в поперековому відділі. У жінок хламідіі вражають шийку матки та уретру, за відсутності лікування процес може поширитися на яєчники та призвести до безпліддя. У чоловіків може бути запалення яєчок. Якщо не дотримуватися правил особистої гігієни, можливе запалення слизової оболонки ока. За відсутності відповідного лікування хламідії можуть стати причиною:

  • безпліддя у чоловіків та жінок;
  • позаматкової вагітності (запліднена яйцеклітина замість матки занурюється у фаллопієву трубу);
  • викиднів, передчасних пологів, ураження очей, носоглотки, пневмонії, недостатньої ваги новонароджених.

Гонорея

Збудник – мікроб гонокок. Життєздатність гонокока поза людським організмом невелика. Проте, у вологому середовищі (волога губка, мочалка, рушник) гонокок може існувати до 24 годин.

Шляхи зараження – як правило при статевих контактах. Джерелом зараження є людина з гострою або хронічною формою хвороби. Рідше гонорея передається нестатевим шляхом – через білизну, мочалки та інші предмети, якими користується хвора людина.

Симптоми. Інкубаційний період триває  від декілька днів до декілька тижнів. Ознаки гонореї у чоловіків різноманітні. Спочатку виникають різі та свербіж в області сечовидільного каналу та легкий біль при сечовипусканні. Пізніше з’являються слизисті, а потім гнійні виділення з сечовидільного каналу. Важливо звернутися у цей час до лікаря, що сприяє швидкому одужанню. Якщо цього на сталося – біль та різі при сечовипусканні посилюються, виділення стають надмірними, при сечовипусканні може бути помітно декілька крапель крові. Гонорея у жінок може протікати безсимптомно: виділення майже непомітні, незначні больові відчуття. Без відповідного лікування може уражатися матка, пряма кишка.

Лікування. Важливе одночасне лікування обох партнерів.

Педикульоз (вошивість)

Зараженість людини відбувається кровосисними комахами трьох видів: платяна, головна та лобкова воші. Цикл розвитку комахи триває 15 днів і всі стадії проходять на хазяїні. Воші харчуються 2-3 рази на добу і живуть 1-2 місяці.

Поширеність вошивості пов’язано з незадовільними санітарними умовами праці, побуту, низьким культурним та матеріальним рівнем життя населення (війна, поруха, природні та соціальні катастрофи). Зараження лобковою вошею відбувається при статевих контактах.

Симптоми: сильна сверблячка, розчісування, гнійні ураження шкіри в місцях розчісування.

Воші є переносниками кров’яних (трансмісивних) інфекцій висипного тифу.

Профілактика досягається підвищенням матеріального та культурного рівнів населення, рівня санітарно-гігієнічних знань та санітарно-побутових умов життя. Індивідуальна профілактика полягає в дотриманні особистої гігієни тіла, голови, одягу, обмеження безпосередніх контактів, контрольному огляді білизни та голови.

Короста

Заразна хвороба шкіри, що викликається внутрішньо шкірним паразитом – коростяним кліщем. Зараження відбувається при без посередньому контакті з хворим, при користуванні його одягом, білизною, рушником, мочал­кою. Найбільш вірогідним є зараження в лазнях, душових, гуртожитках, можливе зараження від тварин.

Кліщ розміром 0,2-0,3 мм проникає через найбільш тонку шкіру (бокові поверхні пальців, згинальні поверхні рук та ніг, шкіру живота, стегон, бокові поверхні грудної клітини), прокладаючи там ходи, в яких самка відкладає яйця, з них потім утворюються личинки та зрілі особини кліщів.

Симптоми: на характерних ділянках шкіри людини з’являються рожеві вузлики із міхурцем або кірочкою на верхівці. Між ними знаходиться тонкий звивистий коростяний хід довжиною 2-4 мм. Захворювання супроводжується сильним свербінням, особливо вночі, тому при розчісуваннях нерідко виникає гнійничкові інфекції. Лікування призначає лікар.

Профілактика полягає в дотриманні гігієнічних норм побуту, санітарної культури, своєчасному виявленні хворих коростою, огляді осіб, які перебували в контакті із хворим, огляді дитячих колективів. Велике значення для профілактики має дотримання правил особистої гігієни та ізоляція хворого до повного одужування.

Пташиний грип

Проблема поширення вірусу пташиного грипу є актуальною не лише для України, а й для інших країн світу в зв’язку із високою летальністю серед населення. Вірус пташиного грипу був уперше помічений у 1961 році у Південній Африці, зараз він відомий як Н5 N1. Вірус легко руйнується при тепловій обробці. У м’ясі він гине: при температурі 45° – за 5-6 годин; при температурі 65° – за 20 хвилин; при температурі 80° – за 10 секунд. Дикі (у тому числі і перелітні птахи) розносять вірус по країнах і континентах, заражаючи місцевих птахів, у тому числі і домашніх. До 1997 року не передавався від птиці до людини. Потім відбулася мутація. У 1997 році захворіло 18 осіб, 6 померло. До 2005 року померло 70 хворих.

Є два шляхи потрапляння вірусу у людський організм – через контакт із кров’ю зараженого птаха через порізи, рани (під час обробки курячої тушки) та при споживанні недосконало обробленої курятини.

Поки немає фактів доказу передачі вірусу від людини до людини.

Симптоми у людини: висока температура, кашель, загальна слабкість. Потім можуть приєднатися ускладнення – вірусні пневмонії. Головна відмінність від звичайного грипу – стрімкий розвиток хвороби аж до летального результату. Зараз до 70% хворих помирають.

Ознаки хвороби у птиці – відмова від їжі, синюшність сережок, ураження кишково-шлункового тракту.

Профілактика полягає в дотриманні гігієнічних норм побуту, санітарної культури, своєчасному виявленні та знищенні хворих птахів, профілактичне щеплення проти звичайного грипу.

Як і у випадку з іншими інфекційними захворюваннями, один із найефективніших способів захисту – часте миття рук, обов’язково з милом, а також з використанням спиртовмісних дезінфікуючих розчинів.

Важливо також дотримуватися усіх правил приго­тування пташиного м’яса та виробів із яєць. Так, м’ясо необхідно добре проварювати чи обсмажувати. Перед приготуванням сирі яйця потрібно вимити з милом. Їх не можна вживати у сирому вигляді – варити 10 хвилин або обсмажувати з обох боків.

Категорія: Захист Вітчизни 11 клас дівчата | Додав: morozallaiwanowna | Теги: статевий герпес, венеричні хвороби, трихомоніаз
Переглядів: 218 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]