Головна » Файли » Захист Вітчизни 11 клас дівчата

Десмургія
23.02.2016, 00:37

1.3. Десмургія

Десмургією називається розділ хірургії, що вивчає види пов’язок, способи їх накладання й показання до застосування.

Пов’язкою називається пристрій для утримання хво­рої частини тіла в необхідному для лікування положенні або для утримання перев’язувального матеріалу.

Для пов’язок, які накладають на рани, як правило, використовують індивідуальний перев’язувальний пакет, який містить стерильну ватно-марлеву подушечку та бинт для її закріплення (мал.1).

 

Мал.1. Індивідуальний перев’язувальний пакет.

Перев’язувальні пакети бувають асептичними (зі сте­рильного матеріалу для захисту рани від зовнішніх за­бруднень та втягування рідини, що виділяється з рани) та антисептичними (з матеріалу, який містить протибактерицидні засоби для впливу на інфекцію, що потрапила на уражені тканини).

Якщо немає спеціального матеріалу, то рану можна перев’язати за допомогою нестерильного бинта, смужки марлі чи просто чистої бавовняної тканини, краще попе­редньо випрасуваної.

Перев’язкою називають процес накладання або зміни пов’язки.

Види пов’язок за призначенням:

Фіксуючі пов’язки закріплюють перев’язувальний матеріал (марля, вата, ліки та ін.) на місці його при­кладання.

 
   

                                                                               1 – бинт 2 –  вата 3 – серветка (бинт) 4 – знезаражена шкіра 5 – рановий канал

Мал.2. Елементи бинтової пов’язки:

Тиснучі пов’язки застосовують для зупинки кро­вотечі з вен або дрібних артерій. Основні моменти накла­дання такої пов’язки полягають у тому, що поверх ватно-марлевої серветки (ватно-марлевої подушечки індивіду­ального пакета) накладають ватно-марлевий валик (або щільно згорнутий бинт), і усе туго прибинтовується циркулярними витками бинта.

Іммобілізуючі пов’язки фіксують частину тіла у від­повідному положенні, здебільшого за рахунок обмеження або припинення рухливості в окремих суглобах. Переваж­но це накладання шин, гіпсових чи крохмальних пов’язок.

Підтримуючі пов’язки (картонний комірець, гіпсо­вий корсет) допомагають підтримувати будь-які частини тіла у відповідному положенні.

Оклюзійні пов’язки дозволяють герметично закрити ушкоджену порожнину тіла (наприклад при проникаю­чому пошкодженні грудної клітини - пневмотораксі).

Корегуючі пов’язки дозволяють виправити непра­вильне положення будь-якої частини тіла.

Залежно від виду перев’язу вального матеріалу виді­ляють хусткові, бинтові, трубчасті бинтові та інші пов’язки.

Загальні правила накладання бинтових пов’язок

  1. Потерпілий обирає зручне для нього положення, щоб не створювати додаткового болю та страждання.
  2. Той, що накладає пов’язку, розташовується спереду, щоб спостерігати за виразом обличчя потерпілого, його загальним станом і самопочуттям.
  3. Частина тіла, на яку накладають пов’язку, повинна бути, наскільки це можливо, нерухомою і досяжною для правильного бинтування.
  4. Частині тіла, яка пов’язується, надається положення, в якому вона може довго перебувати і не викликати відчуття дискомфорту (наприклад, напівзігнута в лікті чи пальцях).
  5. Бинтування розпочинають декількома циркулярними (кільцевими) витками (турами), так званими закріп­лювальними витками, що фіксують початок бинта. Кільце розпочинають так, щоб один кінчик бинта трохи виступав з-під наступного витка, який накла­дається в тому ж напрямку. Підігнувши і накривши кінчик бинта наступним витком, його можна зафік­сувати, що значно полегшить подальші маніпуляції. Закінчують пов’язку також кільцевими витками.
  6. Кінцівки бинтують знизу вгору (від периферії до центру), по можливості зліва направо (за годин­никовою стрілкою). Розпочинати слід із найбільш вузького місця і поступово переходити до більш широкого.
  7. Головка бинта повинна вільно котитися, не відри­ваючись від частини тіла, яку бинтують (крім особ­ливих випадків).
  8. Кожен виток бинта повинен прикривати половину або дві третини ширини попереднього (при накла­данні спіральної пов’язки).
  9. Кінці бинта закріплюють (зав’язують або пришпи­люють) на неушкодженій ділянці.
  10. Ширина бинта повинна дорівнювати або бути біль­шою діаметра частини кінцівки, яку пов’язують. Вузький бинт врізається в тіло, а широкий – усклад­нює маніпуляцію.
  11.  Пов’язка повинна бути гладкою, без складок і зморшок, вільно прилягати до тіла, не здавлювати. Тиснуча (туга) пов’язка кінцівки порушує її крово- і лімфообіг, що проявляється блідістю і ціанозом (синюшністю) шкіри нижче пов’язки, відчуттям отерплості або пульсуючого болю.
Категорія: Захист Вітчизни 11 клас дівчата | Додав: morozallaiwanowna | Теги: Десмургія, правила накладання бинтових пов’язо
Переглядів: 418 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]