Головна » Файли » Захист Вітчизни 11 клас дівчата

Основні поняття фармакології
27.02.2016, 14:10

Фармакологія – наука про дію хімічних сполук на живі організми.

Лікувальний препарат у клінічному розумінні – це фармакологічний засіб, що має певний вигляд і певну форму та дозу.

Лікувальна форма – це наданий лікувальному засобу або лікувальній рослинній сировині зручний для застосування стан, що забезпечує необхідний лікувальний ефект.

Лікувальні форми бувають тверді, м’які, рідкі та газоподібні. До твердих відносяться порошки (присипки), пігулки, драже, капсули, пілюлі. М’які лікувальні форми представлені мазями, пастами, пластирами, свічками, кульками. До рідких відносяться розчини (водні, спиртові, масляні, на синтетичних розчинниках), суспензії, емульсії, настої, відвари, лініменти. До газоподібних відносяться гази (кисень), аерозолі.

Доза – це кількість речовини для одного прийому (зазвичай позначається як разова доза). У деяких випадках вказують дозу препарату на курс лікування (курсова доза). Якщо виникає необхідність швидко створити високу концентрацію лікувальної речовини в організмі, то перша доза (ударна) перевищує наступні.

Лікувальний засіб, згідно з визначенням ВООЗ (1969), – це будь-яка речовина, при введенні якої в організм змінюються його функції. Застосування лікувальних засобів для лікування та профілактики починається з їх введення в організм або з нанесення їх на поверхню. Від шляхів введення залежить швидкість лікувального ефекту, його виразність та тривалість.

Розрізняють різні шляхи введення лікарських речовин в організм людини: зовнішній шлях (через шкірні покриви, слизові оболонки і дихальні шляхи), внутрішній шлях: ентерально (через травний канал) і парентерально (поза травним каналом).

Зовнішнє застосування ліків – на шкіру та слизові оболонки – розраховано в цілому на їх місцеву дію. Проте оскільки шкіра має густу сітку нервів і кровоносних судин, то прикладені до неї ліки, всмоктуючись, справ­ляють не лише місцевий, але й загальний вплив на організм.

При інгаляції лікарські препарати вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі, пароподібному або газоподібному станах.

Серед ентеральних методів введення виділяють прийом медикаментів через рот (пероральний метод), під язик (сублінгвальний метод), через пряму кишку у вигляді свічок і лікувальних клізм (ректально), безпосереднє введення в шлунок (через зонд).

Найбільш поширеним, легким і зручним способом введення препаратів є прийом їх всередину у вигляді порошків, пігулок, капсул, крапель і мікстур. Вони мо­жуть здійснювати загальний та місцевий вплив на ор­ганізм. Характерною особливістю цього методу є повіль­ність дії лікарської речовини, яка має пройти досить довгий шлях до тонкого кишечнику, а потім з током крові потрапити до печінки, де частина її втратить активність, і тільки потім – до системного кровообігу. Якщо препарат руйнується шлунковим соком або діє подразливо на слизову оболонку шлунка, його призначають у вигляді спеціальних капсул, які розчиняються лише у тонкому кишечнику.

При введенні речовин під язик – сублінгвально (у пігулках, гранулах, краплях) – всмоктування відбувається досить швидко. У цьому випадку препарати діють, минаючи печінковий бар’єр і не контактуючи із ферментами та середовищем шлунково-кишкового тракту. Таким способом вживають ліки в невеликих дозах, але які мають високу активність (наприклад, валідол, нітроглі­церин).

Будь-які медикаментозні препарати необхідно прий­мати в дозах, що призначені лікарем. Не можна приймати їх на власний розсуд, а тим більше самовільно збільшувати дозу. За будь-яких обставин слід пам’ятати, що самолікування – це завжди небезпека, на яку людина себе добровільно наражає, приймаючи невідомі меди­каменти без попередньої консультації з лікарем. Не зайвим буде нагадати, що приймаючи ліки, необхідно відмовитись від вживання спиртних напоїв, оскільки ос­танні можуть послабити або навпаки, посилити дію медикаментів й спричинити отруєння.

Парентеральний шлях введення препаратів – це введення лікувального засобу у кровоносне русло за допомогою ін’єкцій, а також введення безпосередньо у вогнище захворювання (суглоби, серозні порожнини, трахею, бронхи, спинномозковий канал). Головна пере­вага парентерального введення – швидкість введення і дії, а також точність дозування.

Категорія: Захист Вітчизни 11 клас дівчата | Додав: morozallaiwanowna | Теги: Основні поняття фармакології
Переглядів: 293 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]