Головна » Файли » Захист Вітчизни 11 клас юнаки

Основні принципи надання допомоги потерпілим з вивихами та переломами
23.02.2016, 19:32

3.1. Основні принципи надання допомоги потерпілим з вивихами та переломами

Вивих – це стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв’язок і виходом однієї з кісток із сумки. Вивихи виникають внаслідок надмірних, різких рухів у суглобі, у випадках падіння з висоти на випрямлені, витягнуті кінцівки, в результаті сильного удару в область суглоба. Основними ознаками вивихів є біль в області ушкодженого суглоба, зміна форми суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, вимушене положення кінцівки.

Перша допомога при вивихах. Ушкоджену кінцівку треба зафіксувати в тому положенні, якого вона набула після травми, шляхом іммобілізації кінцівки. Вправляти вивих самостійно забороняється. Потерпілого необхідно негайно транспортувати до медичного закладу.

Перелом – це часткове або повне порушення ціліс­ності кістки в результаті її удару, стискання, перегину (під час падіння).

Переломи бувають: травматичні та патологічні (викликані хворобою); закриті (без ушкодження шкіри), відкриті (з порушенням цілісності шкіри – дивись мал. 9) і ускладнені (із кровотечею, розтрощенням оточуючих тканин); із зміщенням кісток та без зміщення; повні та неповні (кістки ушкоджуються частково – утворюється надлом, тріщина).

Ознаками переломів є різкий біль, деформація кін­цівки, патологічна рухливість, повне порушення функцій та вимушене положення ушкодженої частини тіла, крововиливи.

При таких травмах часто виникають небезпечні ускладнення: травматичний шок, сильна кровотеча, ушкодження життєво важливих органів (серця, легень, нирок, печінки, мозку).

 

 
 

 

Мал. 9. Схематичне зображення закритого (а) та відкритого (б) пере-ломів кісток гомілки

 

Травматичний шок – це тяжкий патологічний стан, що виникає внаслідок значної травми та призводить до порушення всіх життєво важливих функцій організму. Ці порушення проявляються розладами кровообігу та дихання, нервово-ендокринної регуляції та обмінних процесів.

Перша медична допомога при переломах спрямована на:

  • попередження розвитку травматичного шоку (да­ти потерпілому знеболююче);
  •  попередження значних крововтрат (зупинити кровотечу) та інфікування ран (при відкритих та ускладнених переломах);
  • створення нерухомості ушкодженої частини тіла для запобігання можливих ушкоджень внут­рішніх органів та зменшення болю (іммо­білізувати кінцівку).

Слово “іммобілізація” походить від латинського “нерухомий”. Під іммобілізацією розуміють створення нерухомості ушкодженої частини тіла для забезпечення її спокою. Іммобілізація буває двох видів: транспортна та лікувальна.

Транспортна іммобілізація – знерухомлення ушкодженої частини тіла на час (період) транспортування (евакуації) потерпілого з місця пригоди до лікувального закладу. Вона може проводитися на місці, де була отримана травма у порядку як взаємодопомоги, так і самодопомоги.

Транспортна іммобілізація буває трьох видів:

  • за допомогою стандартних шин Крамера та Дітеріхса, пластмасових, медичних пневматичних, іммобілізуючих вакуумних носилок;
  • аутоіммобілізація – використання здорових частин тіла потерпілого (нога до ноги, рука до тулуба);
  • за допомогою підручних засобів (мал. 10).

а                                             б

Мал. 10. Стандартні шини (а) та підручні засоби (б) для іммо-білізації кінцівки при переломах

Принципи транспортної іммобілізації.

I принцип – створення зовнішньої фіксації за рахунок виключення рухів у 2 або 3 суглобах, які суміжні до місця травми.

ІІ принцип – витягування ушкодженої частини кінцівки, яка розташована нижче місця ушкодження.

Правила транспортної іммобілізації

1. Перед накладанням шини, з метою профілактики травматичного шоку, потерпілому необхідно дати знеболююче (анальгетики). При цьому слід пам’ятати, що при прийманні їх через рот – дія виникає через 40 хв., а при підшкірному введенні – через 5-7 хв. До настання знеболювального ефекту слід утримуватися від накладання шин.

  1. Транспортну шину накладають поверх одягу та взуття.
  2. Якщо одяг відсутній, то місця виступів кісток захищають м’якими прокладками (вата, марля тощо).
  3. До накладання на тіло шину моделюють, тобто гнучкій шині надають форму, яка відповідає контурам кінцівки. Той, хто надає допомогу, моделює шину на собі або на здоровій частині тіла потерпілого.
  4. Навколо рани відкритого перелому шкіру (по мож­ливості) знезаражують, а на рану накладають пов’язку і потім прикріплюють транспортну шину. Для обробки рани одяг знімати не слід, а обережно обрізати його навколо рани.
  5. Кровоспинний джгут потрібно накладати до транспортної іммобілізації, так щоб його було видно, покласти обов’язково записку із чітко зазначеним часом накладання.
  6. Металеві шини обмотують шаром вати та бинтами.
  7. Кінцівку в умовах зими необхідно утеплити.

При переломах ні в якому разі не можна:

  • виправляти незвичні положення кінцівки;
  • вправляти уламки кістки за відкритого перелому;
  • знімати одяг або взуття без необхідності;

переносити потерпілого без фіксації та іммобілізації уламків

Категорія: Захист Вітчизни 11 клас юнаки | Додав: morozallaiwanowna | Теги: Основні принципи надання допомоги п
Переглядів: 64 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]